“Після вибухів сусіди кричали, що наш дім горить”. Історія Оксани Приходченко з Дніпра

Оксана Приходченко — викладачка з Дніпровської політехніки. Разом із чоловіком та двома дітьми мешкає в Дніпрі. Увечері 28 березня 2025 року російські війська завдали масованого удару дронами по місту. Від влучань виникло декілька пожеж. Серед постраждалих — будинок Оксани, яка була вдома з донькою та сином. На щастя, усі встигли вибігти та врятуватися. Частина їхньої оселі вигоріла.

“Цей приватний будинок ми придбали у 2021 році. Хотіли жити у власній оселі. Планували переїхати навесні 2022-го — щойно завершимо ремонт. Але почалася повномасштабна війна, і все пішло не за планом. Оселилися тут лише у вересні, коли я з дітьми повернулася з Чернівців після вимушеної евакуації. І от тепер навіть не віриться, що російський дрон зруйнував наше житло”, — розповіла Оксана журналістці “Свій дім”.

“Пожежу в будинку гасили до другої ночі”

Від російського дронового удару 28 березня були зруйновані сім і пошкоджені 25 приватних будинків. Понівечені сім багатоповерхівок, заклад освіти, адмінбудівля, складські приміщення, гаражі та готельно-ресторанний комплекс. Понад 20 людей отримали поранення, четверо — загинули. 

Як з’ясувалося, російський дрон влучив між будинками Оксани та її сусідів. Згодом у дворі знайшли уламки БПЛА. 

 “Ми почули звуки вибухів. Донька злякалася і прийшла до мене, син залишався у своїй кімнаті. Від наступного удару — вибило вікна. У кухні та ванній від вибухової хвилі вилетіли двері. Коридор і кімнати були засипані склом та штукатуркою”, — згадує Оксана.

Коли вона підійшла до дверей, то побачила, як горить сусідній будинок, а в їхній літній кухні пошкоджено дах. У цей момент почула крики людей, що їм треба вибігати з будинку, бо починається пожежа:

“Я сказала дітям: швидко одягайтеся й виходьте. Донька схопила рюкзак, що могла — поклала туди, і ще забрала папугу. Син узяв трохи одягу. Я одразу схопила документи та ноутбук”.

Оксана разом з сусідами чекали на приїзд рятувальників. Пожежу гасили довго — завершили лише близько другої ночі. У результаті одна частина будинку згоріла повністю, в іншій —  пошкоджено дах, а в кількох кімнатах обвалилася стеля.

“За понад три роки великої війни були влучання в районі, але по нашій вулиці прилетіло вперше”, — каже вона. 

“Будинок не підлягає відновленню”

Наразі Оксана чекає рішення комісії, яка порахує збитки та зробить висновки про можливість відбудови. Але родина вже консультувалася з будівельниками, які попередньо сказали, що будинок треба лише зносити: стіни покосилися, а перекриття зруйновано:

“Подальші наші дії будуть залежати від рішення комісії, бо не знаємо, наприклад, наскільки пошкоджений фундамент. А поки намагаємося врятувати те, що ще можна: плівкою перекрили пошкоджений дах в літній кухні та в кількох кімнатах будинку”.

Зараз родина мешкає в квартирі друзів. Син і донька Оксани вже поступово оговтуються після пережитого. Сама жінка поки не планує залишати місто — хоча досвід евакуації вже має:

“Перші пів року повномасштабного вторгнення ми жили у батьків в Чернівцях. У вересні 2022 року повернулися додому, і наразі тут залишаємося — тут наше життя, робота та навчання дітей”.

Допомогти родині можна за реквізитами:

https://send.monobank.ua/jar/7gzb6omBL

Номер картки банки: 4441 1111 2392 4759

Читати ще:

“Будинок мами вже понад 3 роки стоїть у руїнах”. Історія Оксани Євніч з Ізюма

“Я залізла через вікно, походила по кімнатах — нічого не залишилось”. Історія Олени Кульгейко з Чернігівщини

“Якщо знову почнеться — ховатимусь у погребі”. Історія Ольги Євтушенко, яка втратила дім