головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут
“Батькова ботанічна колекція згоріла разом з квартирою”. Історія Оксани Котєлкової з Бахмута
Донецька область , Бахмутський район , Бахмут
Багатоквартирний будинок
Адреса:
Донецька область ,
Бахмутський район , Бахмут
Понад пів року після 24 лютого 2022 року провела в рідному Бахмуті Оксана Котєлкова. Жінка намагалася врятувати татову колекцію рослин, яку чоловік збирав понад 10 років до своєї смерті в 2021 році. Зрештою ситуація в місті стала занадто небезпечною й Оксана з мамою були змушені вже думати про свій власний порятунок та евакуювалися на Дніпропетровщину, де живуть понад 3 роки.
“Нам дуже пощастило, що добрі люди надали нам житло, а я змогла влаштуватися тут на роботу. Бо від нашої оселі залишилося попелище”, — говорить жінка журналісту платформи “Свій дім”.
Зруйнований Бахмут в 2025 році
Фото: телеграм-канал Бахмут Новини
Татова колекція рослин залишилася в Бахмуті
Про початок вторгнення рф Оксана дізналася від подруги по університету, яка жила в Гостомелі на Київщині.
“Зранку 24 лютого вона мені набрала й повідомила, що в них стрілянина та вибухи. Я ще запропонувала їй приїхати до мене, аби то все перечекати, бо наша квартира доволі велика. А вона тоді мені відповіла з іронієї: “Ксюш, це що жарт, нічого хорошого в Бахмуті не буде. Місто приречене”. Не знаю, як вона передбачила майбутнє, проте, на жаль, її слова виявилися пророчими”.
В рідному місті після початку великої війни Оксана залишалася майже пів року — до середини серпня 2022.
“Я не знала, що робити. Адже ми з мамою самі, родичі в росії зайняли ворожу до нашої країни позицію, ніхто не допоможе. Ще й авто власного немає. Думали, що може все закінчиться якось й буде мир, але не судилося. Найбільше турбувалася за квіти батька, тому ми так довго не евакуювалися. Тато був агрономом і дуже захоплювався рослинами. Спочатку купив декілька фіалок на подарунок мамі, потім ще фуксії, алое, орхідеї тощо. Так в нас назбирався цілий квітник — приблизно 50 різних видів. Під них була облаштована окрема кімната”.
Батько Оксани помер від серцевої недостатності в 2021 році, тому за рослинами доглядала жінка.
Зруйновані вулиці міста
Фото: телеграм-канал Бахмут Новини
“Тато дуже любив ці квіти. Для мене догляд за ними — це була пам’ять про нього. Коли була в тій кімнаті та поливала їх, то згадувала, як він мені розказував про ці рослини та як ми їх купували. Інколи я навіть думаю, що добре, що він не дожив до сьогодні — він би не витримав втрату квартири та своїх рослин.
Оксана намагалася врятувати татову колекцію рослин, проте коштів та можливостей вивезти все не було.
“Ці 6 місяців я шукала нам з мамою житло та місце, куди можу віддати або вивезти квіти. Думала, що якщо сама не заберу їх, то щоб вони не пропали, нехай їх заберуть місцеві або волонтери. Знайшла одних людей, вже начебто домовилися про зустріч, але ситуація з обстрілами в місті різко погіршилась, тому вони не приїхали”.
Зрештою Оксані з мамою довелося думати більше про те, щоб врятувати та вивезти з міста самих себе, а не татові рослини.
“Наприкінці серпня ми все ж таки вирішили виїжджати. Велику роль у цьому зіграли сусіди. З нами на одному поверсі жила жінка, син якої воював та захищав наше місто. Ми побачили, як вона збирає речі та готується до евакуації. Коли спитали, то вона нам, як то кажуть “по секрету” сказала, що Бахмут Україна, скоріш за все, не втримає й краще покинути місто. Від почутого мама запанікувала й відразу почала кричати та благати мене, щоб ми збирали речі. Вона була дуже переконливою. Тому вже через кілька днів, а саме 28 серпня ми взяли документи та разом з іншими містянами поїхали в Дніпро. Це все було якось на адреналіні. Навіть не думали, що вже більше ніколи не повернемося. З татових квітів я забрали лише одну красиву фіолетову фіалку”.
З житлом допоміг незнайомець з Facebook
Згодом жінка з мамою переїхали у місто Вільногірськ Дніпропетровської області. Тут Оксана змогла влаштуватися на роботу до місцевої бібліотеки.
“Жити в Дніпрі фінансово дуже важко. В мене мама з інвалідністю, тому їй потрібні певні умови та пігулки. Як тільки побачила вакансію, то одразу подумала, що це наш варіант. Вдалося знайти й гарне житло. Я просто в одній з груп міста у Фейсбуці написала, що ми переселенці з Бахмута, шукаємо невелику квартиру за маленьку суму. Мені написав один чоловік, який сказав, що живе за кордоном, його мати померла, а квартира просто стоїть. Й треба за нею доглядати та платити комунальні послуги. Я спочатку не повірила, що так просто людина може пустити нас жити в свою оселю. Проте все було так”.
Згодом Оксана дізналася, що батьки власника оселі були вихідцями з Бахмута, й сам чоловік народився на Донеччині.
Місто Вільногірськ на Дніпропетровщині
Фото: портал Дніпро Культура
“Він хотів якось допомогти землякам, тому й відгукнувся на моє повідомлення. Дуже йому вдячні. Десь наприкінці жовтня 2022 року ми сюди переїхали. Це дуже велика простора квартира на 2 кімнати. Комунальні послуги нам виходять приблизно до 2 тисяч гривень на місяць”.
Від квартири залишилося попелище
В Бахмуті в Оксани з мамою була велика трикімнатна квартира, яку наприкінці 1980-х років родина отримала від держави.
“Дуже гарна, світла оселя. Десь приблизно 69 квадратів. Ремонт востаннє робили ще коли тато був живий. Десь в 2017 році. Тоді поклеїли шпалери, постелили лінолеум та купили нові меблі. Дуже багато коштів вклали в кухню — замовили під неї гарнітур”.
Перші фото руйнувань своєї квартири Оксана побачила в місцевій групі в 2024 році. Тоді будинок був згорівший, але більшість будівлі ще стояла.
“Останнє фото я бачила декілька місяців тому. Від будинку залишилися лише руїни. Даху немає, стіни частково обвалилися. Сказати, що він знаходиться в аварійному стані — це нічого не сказати”.
Навіть у разі звільнення та відновлення міста родина не планує повертатися додому.
“Все, що пов’язувало нас з Бахмутом — знищено: наш будинок, квартира та татові квіти. Я не хочу знову проходити через це все. Легше відпустити, намагатися забути пережите, як страшний сон, та просто жити далі”.
Читайте ще:
“Після евакуації нас прихистив український тренер з гандболу” Історія Марії Кассич з Бахмута