головна / Історії, які ви нам розповіли / Київ
“Вибухова хвиля була такої сили, що від вхідних дверей вціліла лише ручка”. Історія Наталії Стасенко з Києва
зруйновано: червень 2025 / Київська область , Шевченківський район , Київ
Багатоквартирний будинок
Дата руйнування:
червень 2025
Адреса:
Київська область ,
Шевченківський район , Київ
17 червня 2025 року армія рф завдала масованого удару по Києву. Будинок в Шевченківському районі, де орендувала квартиру родина Наталії Стасенко, постраждав від вибухової хвилі. Того ранку вона з синами були вдома, але вони встигли сховатися в коридорі, що і врятувало їм життя. Наразі сім’я переїхала за місто. Знайти нове житло виявилося проблемою, бо через останні обстріли ворога багато людей залишилися без своїх осель.
“Після пережитого я зрозуміла, що не треба гратися з долею, треба берегти себе та дітей і не нехтувати сигналами повітряної тривоги. Ми в один момент опинилися в ситуації, коли ти не знаєш, що робити далі. У тебе немає житла, машини, половини меблів та техніки. Але ми всі вціліли. І це найголовніше. В такі моменти ти ще більше починаєш цінувати своє життя і його не хочеться втрачати. Червень вже пройшов, а ми й не помітили цього, бо росія в нас його вкрала”, — розповіла Наталія журналістці “Свій дім”.
Ручка від вхідних дверей
Фото: з особистого архіву Наталії
“Вийшли в коридор, що врятувало нам життя”
Наталія з родиною останнім часом стали завжди виходити в коридор під час російських обстрілів. Тільки на четвертому році війни у жінки з’явився страх, бо удари по столиці посилилися і стали “ще більш звірячими”.
“За понад три роки великої війни ми до багато чого звикли. Але після випадку у Дніпрі, коли батьки не знайшли дітей в кімнаті, тому що вона була розбита, ми вирішили, що під час обстрілів будемо групуватися в одному місці. І зазвичай, це було ближче до виходу, в коридорі”.
Обстріл 17 червня не став винятком. Коли Наталія побачила повідомлення “Ракета на Київ”, то вони одразу вибігли в коридор:
“Ми побачили спалах світла, а потім був потужний вибух і полетіло все — скло, двері, вікна та каміння. Я пам’ятаю запах, який до цього ніколи не відчувала. Він був дуже неприємний — наче суміш пилу та пороху. Нас врятувало те, що ми швидко вибігли з кімнати, в яку полетіли уламки скла та всього іншого. Я вважаю, що це просто диво, що ми навіть не ушкоджені”.
Зруйнована квартира
Фото: з особистого архіву Наталії
Після удару Наталія з синами вийшли на двір подивитися на наслідки влучання, але поряд літали шахеди, які намагалася збити ЗСУ. Тому довелося назад повернутися в будинок, де не було жодного вцілілого вікна, і чекати поки стане безпечніше.
“Після того, що сталося, ми одразу випили всі заспокійливе, бо я розуміла, як тільки адреналін спаде і ми зрозуміємо, що пережили, нам буде психологічно важко. Але ми не залишилися з цією бідою одні, нас підтримало багато людей — знайомих, друзів, родичів”.
Зруйнована квартира
Фото: з особистого архіву Наталії
“Живемо за містом і не нехтуємо сигналами повітряної тривоги”
23 червня росія знову обстріляли Київ. Родина Наталії, яка ще не оговталась від минулого удару, ту ніч провела в метро. Це запропонували сини і жінка з ними погодилася. Тому вони взяли каремати і в безпечному місці пересиділи атаку.
Зі зруйнованої квартири родина виїхала нещодавно. Знайти нове житло було важко, бо через руйнування багато людей залишилося без власних осель. Наразі вони живут за містом.
“Ми вже не зможемо жити в Шевченківському районі, бо відчуття страху нікуди не ділося. А за містом, сподіваюся, буде трохи спокійніше. Але тепер кожну повітряну тривогу ми виходимо в коридор, бо не хочемо ризикувати своїм життя та здоров’ям. Попри все, з України ми не хочемо виїжджати. Про це навіть немає думок — тут життя та близькі люди”.
Допомогти родині можна за реквізитами: 4441111150969446
Читати ще:
“Вікна кімнати виходять на будинок, куди 24 квітня влучила ракета”. Історія Інни Гартманн