Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Покровськ

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Всередині — розірвана душа через втрату дому”. Історія Наталії Петрикової з Покровська

Донецька область , Покровський район , Покровськ / Свободи , 171

Наталія Петрикова залишалася в Покровську до кінця серпня 2024 року. Армія рф і раніше обстрілювала місто, але атаки стали настільки інтенсивними, що страшно було вийти на вулицю. Тому рятуючи життя, вона з родиною евакуювалась на Дніпропетровщину, де орендує квартиру. За цей час жінка влаштувалася на роботу, а підприємство допомагає їм з оплатою житла.

Її будинок на Донеччині зруйнувала російська бомба. Знайомі розповідали, що було пряме влучання:

“Морально зараз дуже важко, але добре, що родина зі мною і є плече, на яке можна спертися. Просто ми ще не навчилися з цим жити. Ми не знаємо і не розуміємо, що з нами відбувається. Ми просто виконуємо якісь обов’язки, варимо їсти, ходимо на роботу. А всередині — розірвана душа через втрату дому”, — розповіла Наталія журналістці “Свій дім”.

Будинок Наталії у Покровську

Фото: з особистого архіву Наталії

“Росіяни стріляли зранку до ночі”

З початку великої війни армія рф періодично обстрілювала Покровськ. Наталія згадує, що раніше прильоти були один-два рази на тиждень. Вона не планувала виїжджати, але з літа 2024 року місто опинилося під постійними масованими атаками:

Ворог обстрілював нас цілодобово і з кожним разом прильоти були ближчими до нашого дому. Ми не могли нормально працювати та взагалі виходити на вулицю. Нам було страшно за своє життя, а в мене ще мама не ходить, тому вирішили евакуюватися”.

Виїжджали під обстрілами, а все майно залишили в Покровську. Приїхали в Кам’янське Дніпропетровської області. Там вже жила сестра Наталії, яка допомогла їм влаштуватися і знайшла квартиру для оренди:

У Кам’янському ми вже сім місяців. Адаптуватися в новому місті важко. Іноді здається, що місцеві недолюблюють переселенців, але, звісно, не всі. Я вже влаштувалася на роботу і працюю машиністкою конвеєра на Дніпровському металургійному комбінаті. У Покровську я обіймала таку ж посаду, але на гірничо-збагачувальному підприємстві. Компанія допомагає з оплатою оренди, виділяючи 5 тисяч гривень щомісяця. Ця підтримка стала нам у нагоді, адже ми платимо 10 тисяч гривень, а це дуже дорого”.

“Жили в будинку 32 роки, а його зруйнувала бомба”

Понад 30 років Наталія жила у великому будинку в Покровську. Разом з чоловіком вони його облаштовували та постійно ремонтували. Мали город та сад. Жінка вирощувала багато квітів та дерев. 

Двір в Покровську

Фото: з особистого архіву Наталії

Тепер все це знищила росія. Будинок постраждав від обстрілів двічі. Перший раз повилітали вікна та двері в домі та сараї. Пошкодило гараж. Вдруге оселю повністю знищила авіаційна бомба.

Нам зателефонував знайомий і сказав, що нашого будинку вже немає. Важко навіть уявити, що там зараз, бо фотографій ми поки не бачили. У нього немає можливості їх надіслати через поганий зв’язок. Але пообіцяв це зробити, як тільки зможе”, — розповідає жінка. 

Руйнування Покровська

Фото: Нацполіція

Наталія вже подала заяву до поліції про руйнування будинку та звернулася за компенсацією в межах державної програми “єВідновлення”, але отримала відмову, оскільки Покровськ є зоною бойових дій. Єдина надія на підписання закону №11161, який дозволить отримати виплати без огляду комісії. Жінка каже, що без допомоги не зможе придбати нове житло, бо велика частина доходів йде на оренду.

Читати ще:

“Квартира в Покровську згоріла, але вціліла ікона”. Історія Оксани Янтус

Війна забрала бізнес і будинок. Історія Миколи Головка з Покровська, який змінив професію і став масажистом

“Наш будинок російські військові розстріляли з танка. Тепер там руїни”. Історія Світлани Погорєлової з Соледара

Катерина Черніговець / 13.03.2025

поділитись у соцмережах