“Дехто не розуміє, як це, коли незнайомі люди приносять ложку. Бо в тебе її просто немає.” Історія Наталії Матросової

“На новому місці важко. Дехто не розуміє, як це, коли тобі незнайомі люди приносять ложку. Бо в тебе її просто немає. Я сумую за рідним домом, але не впевнена, що ми повернемося туди”, — розповіла журналістці “Свій дім” Наталія Матросова з Лимана.

Під час бойових дій були пошкоджені її будинок та батьківський. У квартирі жінки пошкоджені вікна.

“З друзями слідкувала по карті, де відбуваються бої”

З початку великої війни ситуація в Лимані була напруженою. Коли оголошували повітряну тривогу, то літали ворожі літаки та лунали вибухи. Наталія тоді ще ходила на роботу до пенсійного фонду: 

“Ми з друзями слідкували по карті, де тривають бої. Між Лиманом та Слов’янськом один міст. Ми зрозуміли, що його можуть підірвати і ми вже не виберемося. Тому вирішили їхати. Батько ніколи не приховував своїх проукраїнських поглядів. У нього навіть були конфлікти із “ждунами”. Якщо ми б залишилися в окупації, то нічим хорошим це не закінчилося б. Тому цей варіант ми не розглядали”.

“Не заробимо достатньо грошей на відновлення”

Дім Наталії пережив російську окупацію з незначними пошкодженнями. А 31 грудня 2022 року під час обстрілу міста ворожа ракета влучила в сусідній будинок. Від вибухової хвилі в оселі Наталії знесло дах. 

У будинок батька влучив російський снаряд, а мародери винесли майже все.

“Ми не заробимо достатньо для відновлення, але й не знаємо, чи є в цьому сенс, бо поруч фронт”.

“Взяла на згадку покривальце та вишиту подушку”

Батько Наталії родом з міста Дубно Рівненської області. Тому з Лимана вони приїхали туди. До грудня 2023 року жінка працювала дистанційно в пенсійному фонді.

“Коли евакуювалися з міста, то ще не розуміли, що не повернемося туди протягом довгого часу. Батько взагалі не взяв з собою речей. В чому був, в тому і виїхав. Я забрала на згадку покривальце, яке мені дарували друзі, і маленьку подушку, яку вишила бабуся”

У вересні 2023 року Наталія з батьком приїжджали в Лиман, щоб забрати хоч якісь вцілілі речі. Це був перший раз з початку великої війни.

Допомогти Наталії можна за реквізитами:

5169360003448861 (Наталія Матросова).

Артем Безрук, адвокат:

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: “Росіяни забрали вже 2 міста, з якими було пов’язане моє життя”. Історія Олесі Вакуленко