Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Костянтинівка

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

“Росія поцілила в саме серце нашої школи, але воно продовжує битися тисячами сердець її випускників, працівників та учнів”. Історія Костянтинівської школи №16

зруйновано: липень 2023 / Донецька область , Краматорський район , Костянтинівка / Преображенська , 60

“Костянтинівська школа №16 працює 60 років. Вона віддалена від центра міста, тому для дітей була не тільки храмом науки, а й центром розваг. Росія поцілила в саме серце нашого закладу, але воно продовжує битися тисячами сердець її випускників, працівників та учнів”, — розповіла журналістці “Свій дім” директорка школи Тетяна Потримай. 

Телефон був “гарячим” від повідомлень та дзвінків

24 лютого 2022 року мешканці Костянтинівки Донецької області прокинулись від гучного вибуху. У прифронтовому містечку такі звуки чули не вперше, але це було щось інше.

“О 5:30 у мене задзвонив телефон, стурбованим голосом вчителька географії сказала: “Тетяно Володимирівно, повномасштабне вторгнення, війна!”. А донька повідомила, що росія завдала масованого ракетного удару по  Харкову. У це важко було повірити. А далі я була весь час в новинах і телефоні, який був “гарячим” від смс та дзвінків. У голові крутились уривки фраз: “Необхідно взяти себе в руки. Без паніки. Треба надати розпорядження, що робити працівникам та дітям…”, — пригадує директорка.

Цього дня вчителі проводили онлайн-уроки за розкладом, намагалися заспокоїти учнів, пояснити, як поводитися у випадку артилерійського або ракетного обстрілу. 

З 28 лютого школа пішла на позачергові канікули, а 14 березня відновила дистанційне навчання. 

“Ми зрозуміли, що в нас більше немає школи”

Перший обстріл закладу відбувся 9 липня 2022 року. Тоді постраждали вікна та частина покрівлі. Вчителям вдалося прибрали скло та уламки та забити діри плівкою. 

Через рік, вночі 17 липня, дві російські ракети влучили в будівлю Костянтинівської школи №16. 

“Як стало гучно, люди почали писати в місцевих чатах, що був обстріл і дивилися звідки йде дим. Вранці хтось зробив фото і ми зрозуміли, що більше в нас немає школи”.

Після обстрілу один проліт повністю зруйнований, обвалилися кабінети з першого по четвертий поверхи. З іншої сторони була котельня. Там залишилася одна стіна.

Через деякий час в будівлі спалахнула пожежа. Але не через обстріли.

“Скоріше за все зайнялися дерев’яні конструкції, які впали зверху” 

Вогонь був великий, але пожежники його загасили.

“Школу буде важко відновити. Навіть не знаю поки, чи це можливо. Зараз ми не можемо провести оцінку пошкоджень через близькість фронту. В Костянтинівці зруйнованих шкіл більше, ніж вцілілих. Але мені здається, що наша постраждала найсильніше”.

“Багато вчителів  — це наші колишні випускники”

До повномасштабного вторгнення в 14 класах Костянтинівського ЗЗСО №16 навчалися 344 учні, працювало 27 учителів та 16 технічних працівників. Після початку великої війни навчальний заклад об’єднали з Костянтинівською школою №8. 

“Особливість нашої школи в тому, що багато її вчителів  — це колишні випускники. І я також. Працюю в закладі з 1993 року, директором — з 2019-го. За останні роки до війни ми відремонтували хол, відновили пожежну сигналізацію, придбали нове обладнання для їдальні, побудували паркан. Намагалися зробити все, щоб покращити матеріальну базу закладу своїми силами та залучаючи різні фонди”.

_____________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: “Будівля в аварійному стані. Її відремонтувати можна, але зараз це небезпечно”. Історія Костянтинівського ЗЗСО № 6

Катерина Черніговець / 14.05.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Неймовірні люди працюють. Так в коментарях пишуть про Repair Together — громадську організацію, яка формує волонтерську спільноту для подолання наслідків російської агресії в Україні. Це команда запальних, творчих та ініціативних...

читати історію

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Роман Куцеконь півтора року прожив в окупації у місті Олешки на Херсонщині. Після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС чоловік вирішив евакуюватися до Європи. На цьому шляху йому довелося пройти через...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Приватний будинок

“Ми ніколи не забудемо, що пережили у Попасній. А російські окупанти нагадують про це щодня”. Історія Людмили Литовченко

Об'єкт інфраструктури (міст, шляхопровід, залізниця, депо тощо)

Споруда-рекордсмен та іноземні швидкозбірні конструкції: як в Україні відновлюють мости, зруйновані війною

Підприємство

Відновлення Тростянецького лісгоспу: як підприємство долає наслідки війни в умовах реформування

“Відновлювати житло під час війни — це як зводити будинок без фундаменту. Але ми ризикнули”. Історія родини Галдашенко

Мінне поле. Як реабілітувати українські землі від наслідків війни

Святогірськ/Лиман 2.0: голоси людей, які не здаються.”Свій дім” та “Свої” запрошують на публічну дискусію про руйнування і відбудову