“Після російського ракетного удару стеля впала на дитячі ліжка”. Історія Катерини Новак з Луцька

Масована атака на Луцьк у ніч на 6 червня 2025 року спричинила численні руйнування житла, освітніх закладів, адмінбудівель та іншої інфраструктури. Одна з російських ракет влучила у двір і суттєво пошкодила двоповерхівку, де мешкала Катерина Новак із сім’єю. Вони врятувалися, тому що були в укритті, а коли повернулися у квартиру, то побачили, що вона зруйнована. 

Катерина — викладачка англійської мови та майстриня. Вона проводить творчі заходи та майстер-класи з ліплення для місцевих. Її чоловік добровільно пішов на фронт у березні 2022 року. Він служив два роки та пройшов найгарячіші напрямки: у Київській, Миколаївській, Донецькій, Запорізькій та Харківській областях. 

Родина Катерини

Фото: з особистого архіву

“За цей час він втратив здоровʼя. Він пішов добровольцем, щоб війна не прийшла в його дім. Але вона дістала і нас. У цьому ще більший сум та несправедливість. Чоловік звільнився зі служби після народження третьої дитини. Всю вагітність, яка була під загрозою, я проходила сама. А він продовжував воювати, бо його не відпускали”, — розповіла Катерина журналістці “Свій дім”.

Перед народженням сина вони оновили ремонт та меблі у квартирі. Катерина розмалювала стіни та продумала кожен сантиметр простору, щоб усім було комфортно. 

Оновлення кухні

Фото: з особистого архіву Катерини

“Ми єдині з дому, хто завжди спускався в підвал під час повітряних тривог. На цьому завжди наполягав чоловік через свій досвід на війні. І саме завдяки цьому ми залишилися неушкодженими” — розповіла Катерина.

“Перший вибух збив нас із ніг, другий та третій — прибив до землі”

Повідомлення про можливий масований обстріл Катерина прочитала ще ввечері 5 червня 2025 року. Вкладаючи дитину спати, подумала, що “можливо, сьогодні краще не ночувати вдома”. Про всяк випадок подзвонила мамі, яка живе в більш безпечному районі, та повідомила, що у разі атаки приїдуть до неї: 

“Ми з чоловіком не лягали спати, а моніторили повідомлення про рух шахедів. Коли ППО почало їх збивати, ми вже будили дітей і спускалися в укриття. У мене завжди був страх, що уламки дронів впадуть на наш дах і він загориться, а разом з тим і наша квартира, яка знаходиться на другому поверсі. Тому боялася залишатися в будинку. Вже у підвалі ми теж слідкували за повідомленнями, щоб розуміти, що відбувається. Після декількох партій дронів стало тихо і ми вирішили повернутися у квартиру і поспати, поки є можливість”.

Заснути Катерина так і не змогла. Вона стояла біля вікна і раптом побачила, що біля них пролетів ще один шахед. Це стало шоком і неочікуванністю, бо повідомлень про нього не було. 

“Після цього ми знову спустилися в укриття. Спочатку летіли шахеди, а під ранок ракети, одна з яких влучила в наш двір, а інші — поряд. Ми стояли в підвалі. Перший вибух збив нас із ніг, а другий та третій — прибив до землі. На нас посипалася пилюка, і зникло світло”, — згадує жінка.

“Стеля повністю впала на дитячі ліжка”

Чоловік Катерини першим вийшов із укриття. Він був впевнений, що будинок повністю знищений, але найбільше постраждала та частина, яка була ближче до вибуху. У дворі вибуховою хвилею знесло дерева та кущі. 

Руйнування в квартирі

Фото:  з особистого архіву Катерини

“Сталося те, чого я боялася. В квартирі найбільші пошкодження були в дитячій кімнаті. Стеля повністю впала на ліжка. Якби діти були там, то їх би завалило. Також ми залишилися без машини, яка стояла близько до епіцентру вибуху. Чоловік довго відкладав кошти, зароблені під час служби, щоб її придбати”, — розповідає вона. 

У перші дні після обстрілу родина намагалася врятувати вцілілі речі — все було засипано та посічено склом. Намагалися зробити все швидко, бо даху не було, а синоптики прогнозували зливу. Дощ пішов, а служби не встигли накрити дах, тому що були вихідні,тому решта стелі впала в їхню квартиру.

“Наш будинок в аварійному стані. Там немає світла та газу. Вибуховою хвилею вибило двері, зруйновано дах, відійшли несучі стіни. Довго думали, що треба з ним робити далі — зносити чи відновлювати. Але все-таки ухвалили рішення про капітальну відбудову. Зробити це має Фонд енергоефективності. Терміни поки називають до року”, — розповідає Катерина.

Руйнування в квартирі

Фото: з особистого архіву Катерини

Поки сім’я живе у знайомих, але планує орендувати житло. 

“Усвідомлення прийшло на третій день”

Катерина зізнається, що третій день після обстрілу був для них найважчим, тому що саме тоді прийшло усвідомлення того, що сталося. Раніше — був шок та радість, що вціліли та бажання швидше організувати вивіз речей: 

“Через день після обстрілу я з дочкою прийшла в наш двір побачила страшну картину: качелі зруйновані, все розтрощене, засипане будівельним сміттям та розкидані дитячі речі”. 

Двір після російського обстрілу

Фото:  з особистого архіву Катерини

Через місяць після атаки, у ніч на 9 липня, армія рф знову обстріляла Луцьк. Родина всю ніч провела в укритті:

“Коли ти знаєш, чим така повітряна тривога може закінчитися, стає страшніше. Діти трясуться, у дорослих стискає серце, бо розумієш, що це можуть бути останні хвилини твого життя”.

Допомогти родині фінансово можна за посиланням.

Читати ще:

“Коли почалася тривога, я сіла
у куток. Після удару тільки там не обвалилася стеля”. Історія Іванни Романюк з Луцька

“Чоловік на сході захищає країну, а вдома нас нищить ворожа ракета”. Історія Галини Демчук із Луцька

Повернулася з Іспанії і тепер водить тролейбус у Франківську. Історія Олени Любери з Луганщини