“Коли питаю у сусідів, яка ситуація в Лимані, то вони кажуть, що мені краще не знати”. Історія Галини Ковальової

“Будинок мені купили батьки в 1991 році. Він був стареньким. До мене там жила літня жінка. Я все життя приводила його до ладу, замінювала вікна, паркан, садила город. І ось тепер він зруйнований. Я такий стрес перенесла і стільки сліз пролила”, — розповіла журналістці “Свій дім” Галина Ковальова з Лимана.

“Не думаю, що зможу відбудувати своє житло”

72-річна жінка покинула рідну домівку в травні 2022 року. Її дочка домовилася з волонтерами, щоб вони вивезли її з-під обстрілів.

“Що встигла, те й вхопила. Навіть документи на хату забула. Але в Тернополі нам багато гуманітарної допомоги давали. Тому одяг є”, — каже жінка.

Про руйнування дому пані Галина дізналася від сусідів, які залишилися в Лимані. На фото, яке вони надіслали, вона побачила повністю розбитий будинок: 

“Зараз там неможливо жити. І я думаю, що не зможу його відбудувати. Мені на це не вистачить коштів. Хоча я б цього хотіла”.

“В Тернополі непогано, але хочеться додому”

У Тернополі жінка живе у гуртожитку училища разом з іншими переселенцями. Там багато людей з Донецької та Харківської областей. 

“За цей час ми всі здружилися. Живу тут непогано, але додому дуже хочеться або кудись ближче. Коли питаю у сусідів, яка ситуація в Лимані, то вони кажуть, що мені краще не знати”.

Звістку про втрату дому жінка перенесла важко – погіршився стан здоров’я. Вже в Тернополі їй зробили дві операції:

“Я ледве відійшла. У лікарні мені сказали, що накопичився стрес, який і вплинув на моє самопочуття”.

Допомогти пані Галині можна за реквізитами:

5168 7451 1597 1175 (Г.І. Ковальова)

Читати по темі: “У мене є фото, де ракета влучає прямісінько в мою квартиру”. Історія Дмитра Леонтьєва