головна / Історії, які ви нам розповіли / Торецьк
”Два роки після початку великої війни ми залишалися в пеклі Торецька”. Історія Дениса Чуєва
Донецька область , Бахмутський район , Торецьк
Багатоквартирний будинок
Адреса:
Донецька область ,
Бахмутський район , Торецьк
Денис Чуєв народився за кордоном, проте ще немовлям разом з батьками переїхав до Торецька, де його тато працював на шахті. Хлопець здобув у Слов’янську економічну освіту, але обрав шлях батька — 17 років він працював на шахтах, мав стабільний дохід, а в 2019 році зміг придбати власне житло — двокімнатну квартиру в дев’ятиповерховому панельному будинку на сьомому поверсі.
“Я розлучився з дружиною, вона з дітьми залишилася в нашій спільній квартирі, а собі я придбав нову. Це було просторе житло площею близько 48 квадратних метрів з великими вікнами, які відкривали гарний вид на місто. Будинок знаходився у відносно тихому районі, поруч із магазинами, школами та лікарнею. Коштувала вона мені тоді три тисячі доларів”, — говорить Денис журналісту “Свій Дім”.
Оселя потребувала капітального ремонту, бо була у занедбаному стані. Денис самостійно замінив всю електрику, встановив нову сантехніку, поклав ламінат, поклеїв шпалери та зробив натяжні стелі. Також оновив меблі й техніку.
У 2020 році квартира була повністю готова для комфортного життя. Чоловік нарешті видихнув з полегшенням, проте щастя тривало недовго — до лютого 2022 року, коли почалася велика війна.У прифронтовому місті Денис залишався ще два роки, але врешті-решт виїхав. А згодом дізнався, що будинок, в якому він жив, зруйнували російські обстріли.
Руїни Торецька зверху
Фото: телеграм-канал Донбас Фронт Обстановка
Вторгнення рф стало несподіванкою
Денис не цікавився політикою та подіями на міжнародній арені, тому про ймовірність повномасштабного наступу чув лише від колег або знайомих, проте не придавав цим словам великого значення. Все змінилося 24 лютого 2022 року, коли війна прийшла в життя його сім’ї та міста.
“Попри тривожні новини, до останнього не вірилося, що бойові дії торкнуться безпосередньо Торецька. В мене була робота на шахті, тому я нікуди не виїжджав. Зі мною залишилася цивільна дружина з дитиною. Протягом двох років після початку повномасштабного вторгнення рф ми були в місті, який на наших очах перетворювався на руїни. Комунікації поступово зникали: з водою проблеми були ще в 2019-2020 роках через пошкодження водопроводу біля Горлівки, але справжній апокаліпсис почався у 2022-му — світло почали подавали з перебоями, а газ взагалі зник через інтенсивні обстріли”, — розповідає чоловік.
Життя без комунікацій було справжнім випробуванням, каже Денис. Воду доводилося набирати з колодязів або отримувати від гуманітарних організацій. Готувати їжу стало проблемою — електроплити не працювали, газу не було, тому використовували саморобні буржуйки або електроприлади, коли з’являлося світло.
“Найважче було взимку — грілися за допомогою електрообігрівачів, але через перебої з електрикою ми були змушені терпіти холод. У найскладніші дні доводилося просто закутуватися у десять ковдр та чекати, коли подадуть хоч трохи електроенергії”.
За словами чоловіка, магазини в місті працювали майже до останнього, а от банки закрилися практично одразу. Аби зняти готівку Денис два рази на місяць їздив до сусідньої Костянтинівки. Подорож була небезпечною через постійні обстріли:
“У місті залишалося мало товарів, проте без їжі ми все ж таки не сиділи. Також продукти привозили волонтери”.
Зруйновані внаслідок боїв багатоповерхівки у Торецьку
Фото: телеграм-канал Донбас Фронт Обстановка
“Коли роботи не стало, то довелося виїхати”
У червні 2024 року шахта закрилася, тому залишатися в місті не було сенсу. Родина Дениса виїхала у Слов’янськ — з документами та найнеобхіднішими речами:
“Я дуже шкодую, що не забрав свій хрестик. Це був подарунок, дуже цінний для мене. Але тепер вже нічого не поробиш”.
Наразі родина орендує житло. У Слов’янську для Дениса немає роботи, тому чоловік розглядає можливість переїзду в Павлоград або інші міста України. Не полишає Денис і мрії про повернення в рідне місто.
“Я знаю, що від Торецька майже нічого не залишилося. Але ж вірити ніхто не забороняє. Якщо його звільнять і почнеться відбудова, то я б поїхав, там мій дім”.
Руїни Торецька на Донеччині
Фото: телеграм-канал Донбас Фронт Обстановка
Руїни свого будинку побачили в інтернеті
На початку 2025 року цивільна дружина Дениса побачила в одному з пабліків фото їхнього будинку: другий під’їзд, у якому знаходилася квартира, був повністю зруйнований. Коли саме сталося влучання — невідомо.
Чоловік подавав заявку на державну програму “єВідновлення” через “Дію”. Проте зараз люди, чиї домівки знаходяться в окупації або в зоні активних бойових дій не можуть претендувати на компенсацію, тому що через небезпеку комісія не може виїхати та обстежити зруйноване майно. Водночас Верховна Рада вже ухвалила закон №11161, який створює механізм компенсації для таких громадян, як Денис. Тепер документ має підписати президент.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Читайте ще:
“Спокійно пожити в новій квартирі ми з чоловіком змогли лише рік”. Історія Алли Дриги з Донеччини
“Мого Маріуполя більше немає”. Історія Ірини Кулішової, яка пережила блокаду міста та втратила дім