Квартиру на Херсонщині знищили авіабомби. Тепер родина живе в модульному містечку в Ірпені. Історія Анни Міщенко

Анна Міщенко разом із родиною пережила окупацію Берислава на Херсонщині. Після звільнення міста українськими військовими почалися масовані обстріли з боку росіян, і сім’я вимушено евакуювалася на Київщину. Спочатку орендували квартиру, а згодом оселилися в модульному містечку для переселенців в Ірпені. 

Квартиру жінки в Бериславі зруйнувала керована авіаційна бомба. Постраждав і приватний будинок, в якому жила її мама. Місто зруйноване бомбами, артилерією і дронами. Анна розповідає, що люди, які залишилися там, живуть без світла та газу. 

“Побачила російські танки і заплакала”

“Попри постійні новини про можливість вторгнення рф, тривожну валізу я не готувала, на відміну від моєї мами. Вона мені й повідомила про велику війну, але я не повірила. Я відмахнулася і сказала, що вибухи, які ми почули, то швидше за все якісь навчання. 24 лютого 2022 року мені треба було йти на зміну, я працювала фельдшеркою на швидкій. Вдень у нас був виклик в село Львове до чоловіка з високою температурою. Коли ми поверталися назад, то побачили, як танки їдуть через Каховську ГЕС. Ми припаркувалися, я стояла і плакала, бо розуміла, що якщо вони повернуть в іншу сторону, то будуть в Бериславі”, — розповіла журналістці “Свій дім” жінка.

Коли Анна повернулася в місто, то забрала своїх родичів і привезла їх у приватний будинок мами, де вони всі разом жили до квітня. В оселі родина забила вікна, щоб не було видно, як ввечері горить світло. Вона згадує, що люди рідко виходили на вулицю — когось можна було побачити тільки вранці. Полиці магазинів спорожніли, а місто швидко окупували.

Евакуюватися з Берислава у Анни не було можливості. Її мама, після операції, не могла довго сидіти, а черги на пункті пропуску в Василівці були настільки великими, що люди могли стояти в них по кілька днів. До того ж, в машині сів акумулятор, а підзарядити його не було де. Тому родині довелося залишитися в окупації:

“Ми продовжували працювати й на кожному блокпості росіяни нас зупиняли, чоловіків оглядали. Потім почалися обшуки осель, перевірки дахів, підвалів та своєрідний “перепис” людей. Навпроти нас жив колишній поліцейський. Тоді до нього одразу прийшли з претензією і вимагали, що він має здав їм зброю”.

“Після звільнення два дні було тихо, а потім почалися обстріли”

11 листопада 2022 року Берислав деокупували. Анна згадує, що армія рф відійшла в сторону Нової Каховки. Два дні була довгоочікувана тиша, а потім місто почали бомбити.

“У квартирі було холодно, а у підвалі під’їзду — тепліше, бо там можна було поставити буржуйки. Світла не було з вересня. Я йшла годувати своїх тварин і зустріла волонтерів. Вони привезли хліб та різні продукти. Ми познайомились і я попросила нас забрати. Так я з мамою та донькою опинилися в Києві”, — згадує жінка. 

Зараз Анна з родиною живе в Ірпені. Її донька навчається в місцевій школі. Спочатку вони орендували житло, а згодом переселилися до модульного містечка, збудованого за підтримки Польщі. 

У кожній квартирі є вітальня-студія, де передбачені окремі місця для відпочинку і приготування їжі. А також спальна кімната та санвузол, облаштований душовою кабіною.

“Моє житло та батьківський дім зруйновані”

Квартира Анни на Херсонщині вперше постраждала 5 жовтня 2023 року. Тоді було влучання у двір і повилітали вікна. А 25 січня 2025 року армія рф влучила КАБами в під’їзд. А батьківську хату зруйнувала артилерія.

“Звістка про руйнування квартири просто збила з ніг. Добре, що є робота, коли живеш у темпі, працюєш і не замислюєшся. Раніше було розуміння, що залишаються стіни, але їх вже немає. росія забирає не майно, а спогади. 36 років я жила в цьому місті, а зараз всього цього немає”, – каже жінка.

Отримати компенсацію за знищене майно Анна не може. Берислав знаходиться в зоні активних бойових дій. Коли квартира постраждала вперше, жінка подала заяву в прокуратуру та отримала акт про пошкодження. Наразі вона може лише підготувати всі документи та чекати на підписання закону про виплати за знищене майно на прифронтових та тимчасово окупованих територіях. 

“Знайомі розповідають, що Берислав майже повністю зруйнований. Ворог нищить будинки, лікарню, школу, завод. У місті немає ні світла, ні газу. Працюють лише один магазин, соціальна служба та лікарня. Колись тут проживало 14 тисяч людей, а тепер залишилося близько 800. Над містом постійно “висять” дрони, які ведуть охоту на місцевих, влучаючи в місця скупчення людей, наприклад, коли привозять хліб чи воду”.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Читати по темі:

“Моя квартира та будинок мами зруйновані, а сестра загинула в підвалі будинку”. Історія Ірини Головченко з Попасної