Херсонська гімназія №20 майже знищена: пожежу гасили протягом п’яти діб

Російські загарбники знищили ще одну пам’ятку історії та культури. Херсонську багатопрофільну гімназію № 20 імені Бориса Лавреньова обстріляли вчетверте. Після останнього прильоту і пожежі будівля непридатна для подальшої експлуатації.

Вперше найстаріший навчальний заклад півдня України постраждав 15 січня 2023 року. Тоді уламки снаряда пошкодили вікна та фасад будівлі. За кілька днів гімназію знов обстріляли. Снаряд потрапив у дах над Народним музеєм. Була зруйнована покрівля, балки перекриття, а музей – знищено. Втретє прилетіло 24 січня – пробило дах над навчальною аудиторією. Один зі снарядів влучив у внутрішній двір, внаслідок чого повилітали вікна.

Під час останнього обстрілу, 11 травня 2023 року, історична будівля загорілась. Пожежу гасили протягом п’яти діб. Наслідки руйнувань – катастрофічні.

“Було знищено стропильну систему будівлі, дах, внутрішнє міжповерхове перекриття, внутрішнє оздоблення приміщень, вікна, двері, комунікації (систем теплопостачання, водопостачання, електропостачання, інтернет обладнання), меблі, комп’ютерну техніку, навчальне обладнання для кабінетів та шкільну документацію. Пошкоджено фасад будівлі, асфальтове покриття внутрішнього двору, паркан та огорожу. Через значні руйнування будівля стала непридатною для подальшої експлуатації”, – розповіла журналісту Свій дім директорка Оксана Цеховлес.

Сучасна Херсонська багатопрофільна гімназія №20 – це заклад освіти із поглибленим вивченням математики, біології, хімії, української мови.

“Від дня створення й донині заклад був і залишається альма-матір’ю для численних поколінь учнів, – каже директорка. – Високий рівень викладання, застосування сучасних педагогічних технологій дозволяє учням отримати якісну освіту, що підтверджується результатами ЗНО, вступом 95% випускників до вищих навчальних закладів переважно на бюджетну форму навчання”.

Нині заклад, який має більш ніж 200-річну історію, знищений російськими військовими. 

“Перебираючи поштові картки і фотографії, ми часто шкодували, що в Херсоні дуже мало збереглося старовинних будівель. Тішив око і душу краєзнавців комплекс колишньої першої чоловічої гімназії. Дивлячись на старовинний будинок, автентичні решітки, фрагмент бруківки, відбійники (або конов’язь) біля воріт ми занурювалися в атмосферу ХІХ століття, згадували історію гімназії та її випускників”, – так прокоментували знищення історичної будівлі у херсонському обласному краєзнавчому музеї. 

“Каштани і класи з історичним минулим”. Випускники згадують рідну гімназію з теплом і любов’ю:   

“Я там вчилася 10 років. Звідти – мої перші ліпші друзі, кращі вчителі. Мені цікава відповідь від росіян на питання: “За що?” Чи хіба нормально вже другий рік знищувати школи, дитячі садки, лікарні, житлові будинки, церкви?””, – Зінаїда Комарова.

“Херсон. Гімназія номер 20. Мої останні два роки у вищій школі. Перше місце, де я відчула щастя мати друзів. Чудові вчителі. Перше дівоче кохання. Каштани біля школи. Воєнрук Вілен Іванович, який вчив мене стріляти. Вчителька літератури, яка надихала мене бути письменницею і вірила в мій талант. Чепурні ворота з минулого століття у вході до школи. Класи зі своїм історичним минулим і старі коридори, де якось дореволюційно рипіла підлога”, – пригадує Ксенія Лифер.