Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Харків

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

Прильоти по корпусу на Мироносицькій: обвалилися два поверхи. Історія ХНУБА

зруйновано: березень 2022 / Харківська область , Харківський район , Харків / Мироносицька

Харківський національний університет будівництва та архітектури російські військові обстріляли двічі – другого та восьмого березня 2022 року.

«2 березня прямого влучання в корпуси університету не було. Але від прильотів у будівлю СБУ, розташовану поряд, повилітали вікна та двері. А вже 8 березня був повторний обстріл. Тоді було два прильоти по так званому «новому» корпусу, на Мироносицькій. Обвалилися два поверхи», – розповів платформі «Свій дім» заступник декана В’ячеслав Буцький.

Зруйнований і сусідній корпус, який має історичну цінність

Значних руйнував зазнав й сусідній корпус вишу, який має історичну цінність. Там вибуховою хвилею вибило вікна та потрощило вітражі.

«Найголовніший корпус з боку Сумської збудований в 1927 році за проєктом відомого харківського архітектора Олександра Молокіна. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення», – зазначив харківський архітектор Євгеній Соловйов.

Будівлю у стилі артдеко на вулиці Сумській, 40 Олександр Молокін проєктував у співавторстві з іншим зодчим Георгієм Іконніковим спеціально для «Держстраху». 

Але після Другої світової війни у це приміщення переїхав Харківський інженерно-будівельний інститут (нині – Харківський національний університет будівництва та архітектури). Бо його будівля була зруйнована.

У 1960-х роках у внутрішньому дворі збудували одноповерховий вестибюль. Згодом поряд звели ще два корпуси університету.

«З боку Сумської до цієї будівлі примикає архітектурний корпус. Його збудували у 80-х роках. І ще є після воєнний корпус 60-70-х років з протилежного боку, з вулиці Мироносицької, який найбільше постраждав у березні 2022 року», – веде далі архітектор Соловйов.

Корпуси підлягають ремонту

Утім, попри значні пошкодження, корпуси будівельного університету підлягають ремонту.

«Дах та конструкції пошкоджені, все протікає, всередині бардак, скло розбите. Але корпус на Мироносицькій стоїть, тож казати, що все безповоротно втрачено, треба ламати і будувати нове, не можна. Якщо є ініціатива, гроші та бажання – усе підлягає відновленню», – запевняє Євгеній Соловйов.

Від часу обстрілу корпус на Мироносицькій не функціонує, а от на Сумській, попри відсутність опалення та водопостачання, ще донедавна працювали викладачі, адже навчання у студентів, хоч і дистанційне, тривало.

Марина Лапицька / 25.07.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Збереження архітектурної спадщини українських сіл: як працює онлайн-конструктор будинків

В умовах повномасштабної російської агресії під загрозою опинилося не лише життя мільйонів українців, але й унікальна архітектурна спадщина нашої країни. За оцінками Київської школи економіки, станом на січень 2023 року...

читати історію

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Неймовірні люди працюють. Так в коментарях пишуть про Repair Together — громадську організацію, яка формує волонтерську спільноту для подолання наслідків російської агресії в Україні. Це команда запальних, творчих та ініціативних...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Збереження архітектурної спадщини українських сіл: як працює онлайн-конструктор будинків

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Приватний будинок

“Ми ніколи не забудемо, що пережили у Попасній. А російські окупанти нагадують про це щодня”. Історія Людмили Литовченко

Об'єкт інфраструктури (міст, шляхопровід, залізниця, депо тощо)

Споруда-рекордсмен та іноземні швидкозбірні конструкції: як в Україні відновлюють мости, зруйновані війною

Підприємство

Відновлення Тростянецького лісгоспу: як підприємство долає наслідки війни в умовах реформування

“Відновлювати житло під час війни — це як зводити будинок без фундаменту. Але ми ризикнули”. Історія родини Галдашенко

Мінне поле. Як реабілітувати українські землі від наслідків війни