Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Історії, які ви нам розповіли
Заклади

Половина історичної будівлі знищена вогнем. Історія Центру культури та дозвілля

зруйновано: вересень 2022 / Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Свободи , 1

У вересні 2022 року російські загарбники обстріляли Бахмутський міський центр культури та дозвілля імені Євгена Мартинова.

Після прильоту історичну будівлю, розташовану в центрі міста, охопило полум’я. Пожежу гасили уночі в екстремальних умовах – у місті вже не було світла, водяні насоси не працювали. Частина приміщення, де були велика сцена, гримерки, костюмерна, декорації та реквізит вигоріла повністю.

“Коли приїхала вранці, полум’я вже було на куполі, де центральний вхід і перекинулося на третій поверх адмінкорпусу. Вогонь знищив циркову, театральну й дві хореографічні студії. На третьому поверсі також була Бахмутська телерадіокомпанія. Вона теж вигоріла повністю”, – розповіла журналісту “Свій дім” художній керівник Наталія Маркіна.

“Пожежники набирали воду, навіть не знаю звідки, бо світла не було і насоси не працювали. Допомагав місцевий мешканець Андрій Курянський. У нього на машині була бочка і він постійно їздив і підвозив воду”, – каже вона.

З перших днів повномасштабного вторгнення палац не працював у звичному режимі, а працівники почали волонтерити. У закладі був пункт видачі гуманітарної допомоги.

“Майже одразу з початку повномасштабного вторгнення почали приймати біженців з Луганської області. Реєстрували і розміщували на території громади. Хто потребував медичної допомоги, відправляли до лікарні. Мешканці міста приносили їжу, одежу, ліки. Згодом долучилися і волонтери”, – розповідає художній керівник. 

А ще 23 лютого у будівлі палацу були репетиції та лунав дитячий сміх. Наталія Маркіна каже, що навіть уявити не могла, що її рідний заклад буде поранений, а у Бахмуті настане “справжнє пекло”.

“Я прийшла сюди після школи. Вступила заочно до університету у місті Харків на акторське відділення і одразу пішла на роботу до палацу художнім керівником. Звісно, тоді ще не зовсім розуміла, що це і як. Але колектив мені допоміг і став для мене другою сім’єю ось уже, як 19 років”, – каже вона.

Пані Наталія пригадує, що це був 2003 рік, а у 2004 – палац закрили на реконструкцію. Творчий колектив продовжував працювати на різних майданчиках міста,а вже за чотири роки оновлений заклад відкрили і це було справжнє свято для всіх мешканців міста.

Колектив не втрачає надії і вірить, що повернеться додому і діти знов прийдуть на репетиції. Про це говорить тимчасово виконуюча обов’язки директорки палацу Олена Столярчук:

“Це був справжній дім. Там була справжня сім’я. Усі талановиті, яскраві, з доброю посмішкою. Наші заходи були неперевершені, їх з захватом чекало все місто. Спогади… Це все, що залишилось. А ще світлини. А серце і досі там. Але ми повернемось, повернемось ще сильнішими. З нами Перемога! Все буде Україна!”.

Юлія Ступка / 29.06.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

У Реєстр збитків для України (RD4U) вже подали понад 10 тисяч заяв за категорією “пошкодження або руйнування житла” внаслідок російської агресії. Найбільше з Донеччини, а лідирує місто Маріуполь — майже...

читати історію

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

В умовах війни тисячі українців втратили свої домівки. Програма єОселя стала одним із шляхів отримання власного житла в іпотеку. Після довгоочікуваних змін у серпні 2024 року вона зазнала суттєвих оновлень....

читати історію

Рекомендуємо прочитати

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”