Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Історії, які ви нам розповіли
Заклади

Половина історичної будівлі знищена вогнем. Історія Центру культури та дозвілля

зруйновано: вересень 2022 / Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Свободи , 1

У вересні 2022 року російські загарбники обстріляли Бахмутський міський центр культури та дозвілля імені Євгена Мартинова.

Після прильоту історичну будівлю, розташовану в центрі міста, охопило полум’я. Пожежу гасили уночі в екстремальних умовах – у місті вже не було світла, водяні насоси не працювали. Частина приміщення, де були велика сцена, гримерки, костюмерна, декорації та реквізит вигоріла повністю.

“Коли приїхала вранці, полум’я вже було на куполі, де центральний вхід і перекинулося на третій поверх адмінкорпусу. Вогонь знищив циркову, театральну й дві хореографічні студії. На третьому поверсі також була Бахмутська телерадіокомпанія. Вона теж вигоріла повністю”, – розповіла журналісту “Свій дім” художній керівник Наталія Маркіна.

“Пожежники набирали воду, навіть не знаю звідки, бо світла не було і насоси не працювали. Допомагав місцевий мешканець Андрій Курянський. У нього на машині була бочка і він постійно їздив і підвозив воду”, – каже вона.

З перших днів повномасштабного вторгнення палац не працював у звичному режимі, а працівники почали волонтерити. У закладі був пункт видачі гуманітарної допомоги.

“Майже одразу з початку повномасштабного вторгнення почали приймати біженців з Луганської області. Реєстрували і розміщували на території громади. Хто потребував медичної допомоги, відправляли до лікарні. Мешканці міста приносили їжу, одежу, ліки. Згодом долучилися і волонтери”, – розповідає художній керівник. 

А ще 23 лютого у будівлі палацу були репетиції та лунав дитячий сміх. Наталія Маркіна каже, що навіть уявити не могла, що її рідний заклад буде поранений, а у Бахмуті настане “справжнє пекло”.

“Я прийшла сюди після школи. Вступила заочно до університету у місті Харків на акторське відділення і одразу пішла на роботу до палацу художнім керівником. Звісно, тоді ще не зовсім розуміла, що це і як. Але колектив мені допоміг і став для мене другою сім’єю ось уже, як 19 років”, – каже вона.

Пані Наталія пригадує, що це був 2003 рік, а у 2004 – палац закрили на реконструкцію. Творчий колектив продовжував працювати на різних майданчиках міста,а вже за чотири роки оновлений заклад відкрили і це було справжнє свято для всіх мешканців міста.

Колектив не втрачає надії і вірить, що повернеться додому і діти знов прийдуть на репетиції. Про це говорить тимчасово виконуюча обов’язки директорки палацу Олена Столярчук:

“Це був справжній дім. Там була справжня сім’я. Усі талановиті, яскраві, з доброю посмішкою. Наші заходи були неперевершені, їх з захватом чекало все місто. Спогади… Це все, що залишилось. А ще світлини. А серце і досі там. Але ми повернемось, повернемось ще сильнішими. З нами Перемога! Все буде Україна!”.

Юлія Ступка / 29.06.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко