головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Половина історичної будівлі знищена вогнем. Історія Центру культури та дозвілля
зруйновано: вересень 2022 / Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Свободи , 1
Заклади
Дата руйнування:
вересень 2022
Адреса:
Донецька область ,
Бахмутський район , Бахмут ,
Свободи , 1
У вересні 2022 року російські загарбники обстріляли Бахмутський міський центр культури та дозвілля імені Євгена Мартинова.
Після прильоту історичну будівлю, розташовану в центрі міста, охопило полум’я. Пожежу гасили уночі в екстремальних умовах – у місті вже не було світла, водяні насоси не працювали. Частина приміщення, де були велика сцена, гримерки, костюмерна, декорації та реквізит вигоріла повністю.
“Коли приїхала вранці, полум’я вже було на куполі, де центральний вхід і перекинулося на третій поверх адмінкорпусу. Вогонь знищив циркову, театральну й дві хореографічні студії. На третьому поверсі також була Бахмутська телерадіокомпанія. Вона теж вигоріла повністю”, – розповіла журналісту “Свій дім” художній керівник Наталія Маркіна.
“Пожежники набирали воду, навіть не знаю звідки, бо світла не було і насоси не працювали. Допомагав місцевий мешканець Андрій Курянський. У нього на машині була бочка і він постійно їздив і підвозив воду”, – каже вона.
З перших днів повномасштабного вторгнення палац не працював у звичному режимі, а працівники почали волонтерити. У закладі був пункт видачі гуманітарної допомоги.
“Майже одразу з початку повномасштабного вторгнення почали приймати біженців з Луганської області. Реєстрували і розміщували на території громади. Хто потребував медичної допомоги, відправляли до лікарні. Мешканці міста приносили їжу, одежу, ліки. Згодом долучилися і волонтери”, – розповідає художній керівник.
А ще 23 лютого у будівлі палацу були репетиції та лунав дитячий сміх. Наталія Маркіна каже, що навіть уявити не могла, що її рідний заклад буде поранений, а у Бахмуті настане “справжнє пекло”.
“Я прийшла сюди після школи. Вступила заочно до університету у місті Харків на акторське відділення і одразу пішла на роботу до палацу художнім керівником. Звісно, тоді ще не зовсім розуміла, що це і як. Але колектив мені допоміг і став для мене другою сім’єю ось уже, як 19 років”, – каже вона.
Пані Наталія пригадує, що це був 2003 рік, а у 2004 – палац закрили на реконструкцію. Творчий колектив продовжував працювати на різних майданчиках міста,а вже за чотири роки оновлений заклад відкрили і це було справжнє свято для всіх мешканців міста.
Колектив не втрачає надії і вірить, що повернеться додому і діти знов прийдуть на репетиції. Про це говорить тимчасово виконуюча обов’язки директорки палацу Олена Столярчук:
“Це був справжній дім. Там була справжня сім’я. Усі талановиті, яскраві, з доброю посмішкою. Наші заходи були неперевершені, їх з захватом чекало все місто. Спогади… Це все, що залишилось. А ще світлини. А серце і досі там. Але ми повернемось, повернемось ще сильнішими. З нами Перемога! Все буде Україна!”.
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло
Платформа Свій дім розпочинає серію відео про Реєстр збитків для України, щоб розповісти постраждалим від агресії росії про можливість долучитися до створення системи відшкодування як репарацій для країни-агресорки. Щоб розібратися в...
читати історію
Приватний будинок
“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини
Марина Коваленко (ім’я змінено з міркувань безпеки) — історикиня з Луганщини. Зараз вона живе в Києві та працює в архіві, який займається документуванням воєнних злочинів рф проти України. Команда збирає...
читати історію
Приватний будинок
“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури
Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти
Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині

Підприємство
Відновили бізнес у пам’ять про загиблого сина: історія родини Ольшанських і їхнього найбільшого кизилового саду в Європі

Субсидія на оренду житла для ВПО у 2025 році: як отримати допомогу
Рекомендуємо прочитати

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Приватний будинок
“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини

Приватний будинок
“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури
Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти
Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині

Підприємство
Відновили бізнес у пам’ять про загиблого сина: історія родини Ольшанських і їхнього найбільшого кизилового саду в Європі
