“Після окупації Луганська я вважала, що нам пощастило виїхати звідти раніше. І не могла подумати, що таке станеться з Бахмутом”. Історія Оксани Чернишової

До Бахмута Оксана Чернишова переїхала з Луганська у 2008 році. Купити з чоловіком житло в обласному центрі не мали змоги та й хотіли бути ближче до сестри і батьків: 

“Перші пів року плакала, що залишила рідне місто, але потім дуже полюбила Бахмут. Він був зеленим, квітучим та затишним. І там жили хороші люди”, — розповіла жінка журналістці “Свій дім” .

До початку карантину Оксана працювала директоркою готелю “Україна”. Її чоловік був на заробітках у Чехії. У вересні 2021 року поїхала до нього:

“Як виїхала з валізкою на заробітки, так і залишилася. І більше додому я не потрапила”.

“Батько помер в Бахмуті. Три родини втратили свої домівки”

Сестра Оксани у березні 2022 року виїхала до Польщі. Коли почалися масштабні обстріли Бахмута, мама також його покинула. А батько категорично відмовлявся евакуюватися. Влітку він помер: 

“Він казав, що якщо це його доля — загинути, то він хоче, щоб це було в його домівці. Так і сталося… А після того, як його не стало, ракета влучила в їхній будинок і він повністю згорів”.

Що та коли прилетіло в квартиру Оксани — невідомо. Єдина світлина датована жовтнем 2022 року. На ній видно лише голі стіни колись багатоквартирного будинку:

“Ми постійно моніторили місцеві групи у вайбері. Сестра свою квартиру побачила на відео в TikTok. Це був просто жах. Вона 10 років вкладала в неї душу та кошти”.

“В нас немає ні минулого, ні майбутнього”

Оксана разом з чоловіком та дочкою залишаються в Чехії, дорослий син — в Україні. Мама живе у сестри в Польщі, але часто приїжджає й до неї. Каже, що тепер як перекотиполе:

“Я ходжу по місту і кожного дня вдивляюся в обличчя людей в надії зустріти когось знайомого з Бахмута. Але на жаль нікого не бачу. Ми зараз живемо по принципу, що в нас немає ні минулого, ні майбутнього. Раніше я була усміхненою і позитивною людиною, а зараз повна протилежність. Мені всі кажуть, що треба відпустити й жити далі, але як?”

Допомогти мамі Оксани можна за реквізитами:

5355 2802 1227 8061 (Людмила Сенченко).

Артем Безрук, адвокат:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: Згорів після обстрілів: історія розважального центру з кінотеатром у Бахмуті