Яким має бути якісне укриття в Україні? Що кажуть експерти?

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році питання безпеки цивільного населення набуло критичної важливості. Укриття перетворилися не лише на тимчасовий притулок під час повітряних тривог, але й стали основним елементом інфраструктури цивільного захисту від різноманітних загроз з боку армії рф. Звісно, навіть найнадійніше сховище не може забезпечити 100-відсоткову гарантію виживання, однак воно значно підвищує шанси на безпеку.

На тлі повномасштабного вторгнення відбулася зміна нормативної бази та впровадження нових стандартів. Це важливий крок на шляху до підвищення рівня цивільного захисту в країні, спрямований на створення якісних та доступних укриттів для всіх верств населення, особливо з урахуванням потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних громадян.

Проте на практиці нововведення часто залишаються лише на папері, а багато існуючих укриттів не відповідають сучасним вимогам безпеки та комфорту. Що зараз відбувається зі спорудженням сховищ в Україні — розбиралися журналісти платформи “Свій Дім”.

Ідеальне укриття — яке воно? 

Якісне укриття в Україні повинно відповідати сучасним будівельним нормам, забезпечувати безпеку, комфорт та доступність для всіх категорій населення. 

Наразі головними документами, що регулюють це питання є Кодекс цивільного захисту населення та ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту”.

Укриття в одному з ліцеїв міста Кам’янське

Фото: Дніпропетровська ОДА

Види укриттів за новими державними будівельними нормами (ДБН):

• сховища: призначені для тривалого перебування людей під час надзвичайних ситуацій;
• протирадіаційні укриття: забезпечують захист від радіаційного забруднення;​
• споруди подвійного призначення (СПП): мають захисні властивості сховищ та протирадіаційних укриттів і можуть використовуватися в мирний час для інших потреб. ​

Основні вимоги до сховищ:

• ​Місткість та площа: укриття має бути достатньо великим для людей. Воно повинно забезпечувати безпечні та зручні умови перебування. На кожні 200 осіб передбачене окреме санітарно-гігієнічне приміщення.
• Вентиляція: має бути система вентиляції для забезпечення свіжого повітря.
• Освітлення та зв’язок: потрібно автономне освітлення і засоби зв’язку для координації з органами безпеки.
• Безбар’єрність та доступність: укриття мають бути доступними для всіх, з пандусами та широкими дверима, а також без перешкод для евакуації.
• Матеріали та конструкція: стіни, двері та перекриття повинні бути з негорючих матеріалів, щоб захистити від вибухів і уламків. ​
• Запаси та автономність: укриття повинні бути оснащені запасами питної води, їжі, медикаментів і засобів першої допомоги, а також забезпечувати автономне енергоживлення — наприклад, за рахунок генераторів.
• Розташування та доступність: укриття повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечити швидкий та безпечний доступ для населення. Це враховує щільність забудови та кількість мешканців у певному районі.

Статистика та реальність: скільки укриттів справді можуть захистити?

Загальної, всеосяжної статистики щодо кількості, якості та відповідності укриттів вимогам ДБН по всій країні немає. Натомість профільні установи та місцева влада періодично публікують дані про стан укриттів у своїх регіонах.

Яка ситуація загалом по країні:

• На початку великої війни на обліку в Україні було близько 20 тисяч захисних споруд. Стан їхньої готовності вимірювався на рівні 75%. Наразі на обліку знаходяться понад 62 400 подібних об’єктів, а стан їхньої готовності — на рівні близько 85%. Незважаючи на збільшення кількості укриттів, вони можуть забезпечити захист лише для близько 50% населення країни. Про це розповів Олександр Лещенко, заступник начальника управління захисту населення і територій Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України.

• Лише 12% укриттів в Україні станом на 2022 рік були оснащені системами оповіщення, що є критично низьким показником для забезпечення безпеки населення. В 2023 році цей показник виріс на 2% й становив 14%. Даних за 2024 рік наразі немає.

• У 2023–2024 роках, за даними Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, до належного стану приведено 7 165 укриттів по всій країні. З них 337 споруд облаштовано з початку 2024 року, включаючи нове будівництво, модульні укриття та реконструкції. Загальна вартість робіт склала понад 9 млрд грн. ​

• У 2023 році громадські організації провели перевірку 650 укриттів, які вважалися приведеними до норми. Жодне з них не відповідало вимогам ДБН В.2.2-5:2023, зокрема через відсутність систем оповіщення населення. ​Про це писав УНІАН з посиланням на представників ГО “Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій”.

Стан укриттів на прикладі трьох міст:

Київ

• За останні три роки у Києві здійснили ремонти у майже 2 тисячах укриттів та сховищ, а також облаштували нові. Зокрема, здійснили ремонти в укриттях 154 шкіл, 157 садочків і 8 закладів професійної освіти.

• У грудні 2024 року мер міста Віталій Кличко перевірив два новозбудовані протирадіаційні укриття в дитячих садках Дарницького району. Вони розраховані на 550 осіб та обладнані необхідними комунікаціями, аварійним енергопостачанням, запасами питної води та мають площу 600 кв. м кожне. Сховища побудовані з урахуванням усіх вимог безпеки.
• У Києві відремонтовано та облаштовано понад 100 укриттів у закладах освіти та створено 94 000 додаткових місць в укриттях. Укриття в освітніх закладах оснащені резервним освітленням, вентиляцією та Wi-Fi. ​

Укриття в одній з лікарень Дарницького району столиці

Фото: Київська міська рада

•  У 2025 році місто додатково виділило 1,5 мільярда гривень на будівництво укриттів у закладах освіти. Ці кошти спрямовані на завершення робіт на частині об’єктів вже цьогоріч. ​

• У відповіді на запит “Укрінформу” до Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу КМДА чиновники повідомили, що у 2025 році в столиці планується побудувати 39 протирадіаційних укриттів. Також зазначили, що для забезпечення укриття всього населення Києва потрібно ще приблизно 425 об’єктів.

Запоріжжя

• На початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в Запоріжжі нараховувалося 2246 укриттів різного типу, здатних вмістити близько 829 тисяч осіб. З них 1950 — найпростіші укриття, переважно підвальні приміщення житлових будинків, розраховані на 650 тисяч людей. Також було 179 захисних споруд для тривалого укриття, включаючи 162 сховища та 17 протирадіаційних укриттів.

• Станом на жовтень 2024 року в Запорізькій області нараховувалося 1403 об’єкти цивільного захисту, з яких: 1050 — найпростіші укриття, 258 — сховища, 95 — протирадіаційні укриття.​

Укриття в Запорізькій школі №110

Фото: Запорізька міська рада

• 1127 об’єктів були визнані придатними до використання, 168 укриттів непридатні з технічних причин, 108 об’єктів не перевіряли через їхнє розташування в районах бойових дій. Це Пологівський та Василівський райони.

• Повністю облаштувати та привести до ладу всі запорізькі укриття коштуватиме щонайменше 1 млрд 858 млн грн. Така сума вказана у програмі розвитку цивільного захисту населення міста.

Дніпро

• Станом на лютий 2025 року в місті нараховується 401 найпростіше укриття, з яких 334 — комунальні. Більшість з них облаштовані в підвальних приміщеннях шкіл та дитячих садків. Для порівняння, у 2022 році таких укриттів було лише 7. Про це в інтерв’ю “Наше місто” розповіла представниця Департаменту громадського порядку і цивільного захисту міської ради.

• У бюджеті міста на 2025 рік закладено 940 млн грн на підтримку Сил оборони та посилення безпеки міста та мешканців. Зокрема, понад 500 млн грн складатиме допомога армії. А решта суми піде на безпеку, зокрема й облаштування укриттів по місту.

Укриття в одній з лікарень Дніпра

Фото: Дніпровська міська рада

Спираюсь на ці дані можна сказати, що загалом ситуація в країні в цілому та містам окремо за понад три роки великої війни змінилася на краще — кількість укриттів значно збільшилася. Процес зведення, реконструкції та модернізації сховищ продовжується. Проте наразі наявної кількості укриттів досі не достатньо, аби захистити населення всієї країни.

Моніторинг укриттів на платформах BRP і DREAM: що показує досвід Запоріжжя

Інформацію про спорудження та реконструкцію укриттів та інших об’єктів по всій країні збирають та систематизують дві цифрові аналітичні платформи — Big Recovery Portal та DREAM. Журналісти “Свого дому” проаналізували ці дані на прикладі Запоріжжя, яке знаходиться за 40 кілометрів від лінії фронту та з початку великої війни перебуває під постійними обстрілами з боку армії рф.

Зокрема на BRP по місту зібрана інформація щодо 60 об’єктів за тегом “укриття”. Більшість із них мають високий або середній ризики реалізації. Ці статуси вказують на ймовірність виникнення проблем під час реалізації проєктів, таких як затримки, недофінансування або інші перешкоди, що можуть призвести до невиконання проєкту вчасно або повністю.

Наприклад, у місті планують провести капітальний ремонт підвального приміщення будівлі Запорізької гімназії №111.

Це дозволить створити безпечні умови для очної форми навчання. Вартість робіт складає 8,7 мільйонів гривень. Ризики реалізації проєкту дуже високі — 121 бал. Основні з яких — це фінансування та близькість до ГЕС і АЕС.

Також для Запорізького ліцею № 71 планують збудувати нове протирадіаційне укриття. Проєкт вартістю 91,5 мільйона гривень передбачає створення безпечного та інклюзивного сховища з комфортними умовами для всіх категорій населення. Захисна підземна споруда буде зведена окремо на території ліцею.

Ризики реалізації у цього об’єкта ще вищі — 136 балів. Найбільші ризики, як і в попередньому об’єкті, пов’язані з близькістю до ГЕС та АЕС, невизначеністю з фінансуванням, а також відсутності чіткої дати завершення будівництва.

А що про процес спорудження укриттів думають експерти? 

Не всі експерти позитивно оцінюють процес спорудження укриттів в Україні — зокрема, звучить критика і на адресу чинних норм ДБН. Інженерка-проєктувальниця Ольга Лекова, яка робить меблі для укриттів з переробленого пластику, зазначає:

“Укриття потрібні прямо тут і зараз. Не через рік, два або десять, а в найближчій перспективі. Тобто це має бути швидке рішення на нагальну потребу. А в нас через бюрократичну державну машину цей процес затягується максимально довго. Наприклад, починаємо розробляти проєкт укриття восени, а запускається все в роботу лише за вісім місяців, бо треба успішно пройти всі інстанції, тендери, отримати погодження тощо. Швидше все це робиться лише через приватних замовників, бо держава — це дуже повільний організм”.

Єдиним із небагатьох плюсів ситуації з укриттями в Україні, за словами Ольги Лекової, є хіба що їхня кількість:

“Це найголовніший прогрес — кількість укриттів суттєво зросла, тому що на початку великої війни їх фактично не було. Наприклад, наразі у Києві будуються багато укриттів, і у нас замовляють меблі для них.Також на тлі загострення боїв та обстрілів на Сумщині звідти теж йдуть масові замовлення”.

Натомість експертка критикує прийняті у 2023 році норми ДБН, адже, за її словами, вони фактично позбавили виробників можливості встановлювати модульні укриття.

Ольга Лекова, інженерка-проєктувальниця

Фото: власний архів Ольги Лекової

“Підприємства, які виготовляють мобільні укриття, а це ті самі швидкі рішення, які нам потрібні, згідно з новим ДБН, фактично не можуть цього робити, бо вони не підходять за новими критеріями. Держава їх не прийме, тільки якщо для приватного замовника. Модульні укриття — це готові залізобетонні конструкції. Вони зводяться на місці: із заводу привозять залізобетонні важкі ланки — це як каркас, за яким збирається укриття. Вони можуть бути великими — 15 м, 20 м у довжину, але все одно всі норми нового ДБН вони врахувати не здатні. Головна їхня перевага — вони уніфіковані: не треба чекати розробки проєкту, погодження тощо. Тому, на мою думку, норми треба змінити. Модульне сховище можна звести за три місяці. А якщо це реконструкція звичайного старого укриття —  термін реалізації доходить до восьми місяців. А збудувати нове — це понад рік роботи”, — каже вона.

Ще одним недоліком державної політики у сфері цивільного захисту експертка вважає відсутність спорудження великих та добре укріплених бомбосховищ:

“По-перше, в українському законодавстві немає такого терміна та визначення як бомбосховище — ні в Цивільному кодексі, ні в ДБН. Це слово є лише в народі та часто використовується як синонім сховища. Проте по факту це має бути укриття найвищого рівня безпеки, затверджене та оформлене на юридичному рівні. За понад три роки великої війни росія застосовувала проти України безліч смертельного озброєння. Модульні укриття можуть захистити від уламків, дронів та вибухової хвилі, укриття під землею — від ракет. Проте якщо йдеться про серйозну зброю або пряме влучання — то ті укриття, які будуються та проєктуються в Україні, нас не врятують, адже вони розраховані на найпростіший вид захисту”.

Натомість інша проєктувальниця укриттів, Тамара Євченко, не погоджується зі своєю колегою щодо хибності змін, внесених у ДБН в 2023 році. 

“Попередні норми, так званий 97-ий ДБН, були просто жахливим. А зараз всі стандарти привели в єдину систему, яка нам, як проєктувальникам, зрозуміла. Наразі все систематизовано та уніфіковано, це суттєво спрощує роботу. Головний недолік, який є досі,  — це інженерні системи. Я кажу саме про опалення і вентиляцію. Ті вимоги, які там є, дуже складно виконати в реальному житті. Нам доводиться щось вигадувати. Тобто немає чітко прописаних алгоритмів дій з інженерної точки зору. Тому ми робимо за принципом: “що не заборонено, то дозволено””.

Тамара Євченко, на відміну від Олени Лекової, не підтримує спорудження модульних укриттів, адже вважає їх дуже слабкими та ненадійними:

“Від чого вони можуть захистити? Ми з вами живемо в одній країні, всі бачили наслідки влучання балістичної ракети. Хіба коробка з бетону може витримати такий удар? Тому їхнє спорудження просто недоцільне — вони безкорисні, це марна трата грошей та часу. Тому я за те, щоб укриття будувати виключно під землею. Там ймовірність вижити навіть при прямому влучанні значно вища — на відміну від модульних наземних укриттів. Це більше для психологічного спокою. Тобто ти на вулиці, почався сигнал повітряної тривоги, в тебе страх — ти швидко сховався. Тут спрацьовує самозаспокоєння, але це плацебо, по суті”.

Тамара займається проєктуванням укриттів на Одещині. Ситуацію в регіоні зі сховищами вона оцінює як позитивну. Негативні приклади відмовилась коментувати, натомість поділилася вдалим кейсом:

“Підприємство, де я працюю, за рік зробило п’ять укриттів і одне сховище. Ситуація в Одеській області гарна, на 8 з 10 — це моя оцінка. Щодо якісного прикладу — в Молодіжному, це Великодолинська територіальна громада, побудували укриття на приблизно тисячу дітей біля школи. Там інтерактивні класи, можна навчатися не виходячи з будівлі. Все зроблено максимально якісно. З облаштуванням сховища допомогли європейські партнери”.

Тетяна Євченко, проєктувальниця укриттів

Фото: власний архів Тетяни Євченко

Інформація про цей об’єкт на Одещині є на платформі DREAM. Зокрема, зазначено, що будівництво укриття зробить безпечним перебування 780 учнів та працівників освітнього закладу. Бюджет складав 139,1 мільйони гривень, гроші надав Європейський Союз та Литва, у співфінансуванні з урядом Ірландії. Роботи з облаштування укриття тривали з травня 2024 року. Наразі заклад вже працює.

Незважаючи на розбіжності з деякими моментами, експертки сходяться в двох речах. По-перше, як завжди, не вистачає фінансування. По-друге, одна з головних проблем з укриттями зараз — це відсутність фахової робочої сили через війну. Адже багатьох чоловіків мобілізували або вони самі пішли на фронт.

Матеріал створено у рамках проекту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Читайте ще:

Друге життя закинутих будівель: на їхньому місці створили прихистки для ВПО

Три роки після звільнення Київщини: Ірпінь і Буча — відбудовуються. А що з селищами Бородянка, Гостомель і Макарів?

Просто відновити — не означає зробити доступним. Як ініціативи з Ірпеня та Тернополя змінюють міста