Відбудова

головна / Відбудова

Відбудова
Об'єкт інфраструктури (міст, шляхопровід, залізниця, депо тощо)

Споруда-рекордсмен та іноземні швидкозбірні конструкції: як в Україні відновлюють мости, зруйновані війною

Від початку повномасштабної війни в Україні зруйновано 346 мостів, майже половина з них — на дорогах державного значення. Найбільше постраждали переправи на території Київської, Чернігівської, Херсонської, Сумської, Харківської, Миколаївської та Донецької областей. Відбудова на цих територіях почалась у 2022 році. Деякі об’єкти потребували капітального ремонту, ще частину вдалось реконструювати або встановити там тимчасові переправи. Деякі мости нині відбудувати неможливо через близькість до лінії фронту. 

Міст-рекордсмен та шість швидкозбірних французьких переправ. Як на Чернігівщині відновлювали транспортні сполучення?

За даними державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України найбільша кількість зруйнованих мостів саме на Чернігівщині. Після деокупації області проїзд вдалося відновити на 32 із 38 зруйнованих спорудах. Там зводили тимчасові переправи, встановлювали іноземні швидкозбірні мости та будували понтони. На двох об’єктах триває капітальний ремонт, ще на чотирьох — роботи неможливі з різних причин.

“Один міст у нас на дорозі державного значення, його відбудовувати поки не плануємо, бо це сполучення з Білоруською Республікою. Три інші об’єкти знаходяться у зоні бойових дій і там роботи поки неможливі. Один із них розташований в самому прикордонні. Але в тому селі вже немає мешканців, всіх звідти відселили”, — каже Костянтин Мегем.

Костянтин Мегем, заступник начальника Чернігівської ОВА

Фото: Фейсбук-сторінка Костянтина Мегема

Через порушення логістичних шляхів регіон суттєво втратив за економічними показниками. Під час активних бойових дій в області працювало 15% підприємств. Низка населених пунктів опинились відрізаними від центральних автомобільних шляхів, люди були вимушені долати десятки кілометрів об’їздних доріг. Представники бізнесу переформатовували свою роботу, шукали нові шляхи поставок, а відтак ціна на продукцію зросла.
Після деокупації області були налагоджені залізничні сполучення. Це дало можливість забезпечити підвіз гуманітарних вантажів і, звісно, пожвавити економічну активність. Коли почали поступово відновлювати переправи, все повернулось в потрібне русло”, — зазначив посадовець

Аби повернути регіон до звичного ритму життя та налагодити транспортні сполучення на шести об’єктах області встановили модульні швидкозбірні мости. Їх в Україну передали французькі партнери та навчили, як правильно змонтувати конструкцію. Швидкозбірні мости  — це переважно металеві конструкції з дерев’яним настилом або сумішшю, схожою на асфальт.

Модульний міст через річку Жовідь, Чернігівська область.

Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України

“Ці мости доволі міцні, витримують вантажівки. Що важливо, конструкції прості у монтажі. Три такі мости встановили на дорогах державного значення і три на дорогах місцевого значення”, — розповів Костянтин Мегем.

Капітальне будівництво мостів нині триває на двох локація Чернігівщини. Зокрема, на дорозі державного значення, що сполучає Чернігів та Київ. Там автомобільний міст військові рф зруйнували в березні 2022 року. Тоді на нього скинули щонайменше шість авіабомб. Це була важлива артерія для регіону. Цією дорогою здійснювався підвіз продовольства до міста. І на той момент, фактично, Чернігів залишився без єдиного автомобільного сполучення зі столицею. Сама траса Р-69 зазнала суттєвих пошкоджень внаслідок дій військових рф. 

“До прикладу, цією дорогою возили будівельні матеріали в село Ягідне, для відбудови населеного пункту. Раніше дорога займала б 10 хвилин. Ми ж витрачали майже 3,5 години аби дістатися в об’їзд”, — додав Мегем.

Процес будівництва мосту через Десну, Чернігівська область

Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

На місці зруйнованого мосту через Десну була облаштована понтонна переправа, а пізніше тимчасово відновили проїзд по двох смугах старої споруди. Втім конструкція потребувала капітального ремонту.
“Зараз триває нове будівництво мосту із 4 полосами руху. Ця споруда була доволі стара, фактично в аварійному стані і ще до війни потребувала капітального ремонту. Нині ми розібрали стару конструкцію мосту, бо вона заважала будівництву”, — пояснив Костянтин Мегем.

Процес будівництва мосту через Десну, Чернігівська область

Фото: Фейсбук-сторінка Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

Новий міст стане найбільшим мостом через річку Десна. Його довжина —  628 метрів. Минулого року цей об’єкт внесли до Національного реєстру рекордів України у номінації “Найдовший монолітний залізобетонний мостовий прогін з пост-напруженою арматурою”.

Ще однією особливістю цього мосту є те, що для його будівництва залучались сапери та водолази, які розміновували територію. Надскладним завданням також було дістати зруйновані конструкції з води, що були замулені піском. Планується, що міст матиме 4 смуги для руху, підземні переходи, тротуарну та пішохідну зони, велодоріжки, проїзд для маломобільних людей. Запустити перші дві смуги руху планують вже у травні цього року. 

Цей міст став “дорогою життя”. Як нині виглядає переправа через річку Ірпінь 

Міст через річку Ірпінь у селі Романівка, Київська область

Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України

Міст через річку Ірпінь у селі Романівка називають “дорогою життя”, адже понад 40 тисяч українців евакуювалися цим шляхом під час наступу військових рф на Київську область. Цей міст сполучає Київ з Гостомелем, Ірпенем і Бучею. 25 лютого 2022 року українські військові підірвали конструкцію, щоб зупинити наступ ворога. Місцеві з дітьми на руках, візочками, домашніми тваринами, особистими речами продовжували пішки переправлятися через зруйнований міст, а під вцілілими прольотами ховались від російських обстрілів та чекали на евакуаційні автобуси.

Люди ховаються під зруйнований мостом в очікуванні евакуації, Київська область.

Фото: REUTERS

“Цей міст врятував 40 тисяч наших мешканців. Це люди і з Гостомеля, з Ірпеня, з Бучі. Багато вивозили поранених, завозили через цей міст їжу, зброю, заходили військові підрозділи, і це була справді  “дорога життя”, —  пригадує події у селі Романівка міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.

Олександр Маркушин, міський голова Ірпеня

Фото: Фейсбук-сторінка Олександра Маркушина

11 квітня 2022 року поруч зі зруйнованим мостом з’явилася тимчасова насипна переправа. ЇЇ вдалось звести за 5 днів. Довгий час точились дискусії щодо відбудови мосту через річку Ірпінь: чи реконструювати стару будову, чи наново зводити міст поруч. Та вже 21 листопада 2023 року, у День гідності та свободи України, відкрили нову переправу через річку Ірпінь, яку звели з нуля, поруч із руїнами старої споруди. Довжина нового мосту – 115 метрів, має дві смуги руху в кожний бік.  

“Під час облаштування нового мосту змонтували балки прогонової будови. Крім того, влаштовано берегові та проміжні опори, асфальтобетонне покриття, водовідведення, інженерні комунікації, освітлення, встановили шумозахисні екрани та бар’єрне огородження”, — написав на своїй сторінці у фейсбуці голова Київської обласної державної адміністрації Руслан Кравченко.

Поряд із новобудовою руїни старого мосту, що мають стати меморіалом пам’яті. У квітні 2022 року дизайнери та архітектори запропонували свої проєкти. Наприклад, студія Слави Балбека “Balbek Bureau” пропонує назвати меморіальний комплекс “Відкритий перелом”. Їхня ідея зберегти пошкоджений міст, а навколо збудувати пішохідні переходи, оглядові майданчики та встановити меморіальні дошки, йдеться на сторінці студії. 

Макет проєкту будівництва меморіального комплексу “Відкритий перелом”.

Фото: студія Слави Балбека “Balbek Bureau”

“Світ запам’ятав історію цього місця саме за кадрами “перелому”. Наше завдання – зберегти цю пам’ять і зробити це відповідально”, — зазначають у Balbek Bureau.

Остаточного рішення про те, як виглядатиме меморіал пам’яті, поки немає. Запропоновані проєкти планують обговорити з представниками громадськості та фахівцями інших сфер. 

На Сумщині внаслідок воєнних дій зруйновано 16 мостів

Будівництво нового мосту через річку Псел, Сумська область.

Фото: Telegram-канал ексголови Сумської ОВА Дмитра Живицького 

На Сумщині через воєнні дії зруйновано 16 мостів, дев’ять із них вдалось відновити на дорогах державного та місцевого значення. Зокрема, міст через Ворсклу у селі Климентове. Це була переправа між містами Охтирка та Тростянець. Напередодні повномасштабної війни на цьому об’єкті завершили реконструкцію, адже з 2005 року міст був в аварійному стані. Тоді витратили близько 155 мільйонів гривень. Через збройну агресію переправу довелось підірвати Силам оборони України, щоб не допустити просування ворога. 

Зруйнований міст у селі Климентове, Сумська область

Фото: Сумська військова адміністрація 

Влітку 2022 на місці зруйнованого мосту побудували тимчасову споруду та відкрили рух транспорту. Конструкція має прослугувати від 5 до 8 років.

Тимчасова споруда через Ворсклу у селі Климентове, Сумська область

Фото: Сумська військова адміністрація

Ще один відновлений об’єкт на Сумщині це міст у селі Білка. Він є основною транспортною артерією для семи сіл. 25-метрова споруда не витримала навантаження російської техніки, яка пересувалась між населеними пунктами. Після пошкодження переправи жителі одного з сіл залишились без транспортного сполучення. Ремонт мосту розпочався в серпні 2022 року. Зокрема, відбудували опору та відновили покриття. 

Відновлений проїзд і на одному з найбільших мостів Сумщини через річку Десна. Ця логістична артерія надважлива для роботи підприємців та аграріїв. 400 метровий міст сполучає Сумщину з Чернігівщиною. Його підірвали українські захисники аби не допустити просування російських військових. На цьому місці ворог намагався облаштувати тимчасові переправи та понтонні мости, але спроби виявились безуспішними. 9 листопада 2022 року рух переправою був відновлений.

Міст через Десну, Сумська область

Фото: Telegram-канал ексголови Сумської ОВА Дмитра Живицького

“Відтепер людям не треба додатково долати понад півсотню кілометрів, щоби дістатися з одного берега на інший. Ця логістична артерія також дуже важлива для роботи підприємців, аграріїв, екстрених служб. Адже за несприятливих погодних умов об’їзд взагалі практично неможливий”, – написав ексголова Сумської ОВА Дмитро Живицький.  

На дорогах місцевого значення було відновлено чотири мостових переходи в Глухівському, Лебединському та Тростянецькому районах. Вартість найдешевшої переправи – майже 3 мільйони гривень. Інші вартували в межах 12-16 мільйонів, розповів ексдиректор державного підприємства “Дороги Сумщини” Мирослав Завальний.

“Дороги були побиті, зруйновані мостові переходи. Деякі населені пункти опинились в ізоляції. Навесні минулого року, коли підсохла грунтова дорога, люди просто пересувалися полями. Це була мінімальна альтернатива, яка була на той час”, –  зазначив Мирослав Завальний.

“22 із 20”. На Миколаївщині відновили всі пошкоджені мости та збудували два додаткові

Тимчасовий міст через річку Інгулець, Миколаївська область

Фото: Telegram-канал начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма

На Миколаївщині не лише відновили всі 20 мостів, що були пошкоджені внаслідок збройної агресії росії проти України, а й відкриті два додаткові проїзди. Один із них – міст через річку Інгулець між населеними пунктами Снігурівської та Горохівської громадами. Для його будівництва використали понтони з колишніх переправ Снігурівщини, які були підірвані окупантами у 2022 році.

Це той бонусний міст, який раніше був лише пішохідним, а тепер доступний і для транспорту. І він став 21 повноціним мостом”, написав у своєму телеграм каналі очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім.
Також додаткову переправу побудували у Шевченківській громаді. 6 березня цього року там відкрили проїзд через 12-метровий міст, який раніше використовували лише для легкового транспорту. Тепер він придатний для вантажних машин. Споруду будували бійці 1-ї окремої бригади імені князя Лева. Вони відновили переправу менш ніж за місяць.

Процес будівництва мосту у селі Виноградівка, Миколаївська область 

Фото: Telegram-канал начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма

Важливим транспортним сполучення для трьох сіл був міст у селі Виноградівка Баштанського району. Його зруйнували 3 березня 2022 року під час наступу російських військ, а відновили 10 квітня після деокупації села. Ця переправа має важливе значення для місцевого населення, адже поєднує між собою села Виноградівка, Інгулка та Костичі. Будівництвом тимчасового мосту займалися фахівці військової частини ТО300 Державної спеціальної служби транспорту. Протяжність тимчасового мосту 12 метрів, ширина 4,4. До відновлення переправи місцевим доводилось долати десятки кілометрів об’їздного шляху.
Міст у селі Нововасилівка місцеві виходили латати самостійно. Цю переправу ворог зруйнував під час свого відступу. Тамтешні жителі розчистили територію, укріпили балки, що дало змогу тимчасово пересуватися.

Місцеві жителі села Нововасилівка вийшли самотужки латати міст, Миколаївська область

Фото: скриншот з відео начальника Снігурівської МВА Івана Кухти

“Після деокупації люди не чекали, поки хтось прийде та зробить сполучення із центром громади, вони об’єдналися та самостійно відновили проїзд”, зазначив у своєму телеграм каналі начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта.

Процес будівництва мосту біля села Нововасилівка, Миколаївська область.

Фото: скриншот з відео начальника Снігурівської МВА Івана Кухти

Нині, на місці старого мосту працівники 36-го шляховідновлювального полку Державної спеціальної служби транспорту збудували нову бетону конструкцію. Вони ж звели і переправу через річку Інгулець у селі Василівка. Таким чином забезпечили безперебійний проїзд між Снігурівкою та навколишніми селами. Роботи з будівництва тривали 29 днів, частково фінансувалися благодійним фондом UNITED24. За гроші фонду Державна спеціальна служба транспорту придбала бульдозер, дорожній каток, пилорами та необхідні будівельні матеріали. 

Вже в липні 2023 року, внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, ці два об’єкти затопило. Під водою вони перебували протягом 10 днів. Та попри це конструкції витримали, а рух згодом вдалося відновити. 

Міст через річку Інгулець у селі Василівка після затоплення, Миколаївська область.

Фото: Telegram-канал начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма

На Харківщині зруйновано 25 мостів

На Харківщині внаслідок повномасштабного вторгнення зруйновано 25 мостів. Російські військові мінували їх аби створити засідку для Сил оборони. Українські захисники вимушені були підривати штучні споруди, аби відрізати ворогу шляхи наступу. Зруйновані мости, зокрема, в Балаклії, Ізюмі, Вовчанську та Куп’янську. Як розповів начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області Андрій Алексєєв, вибухівки ворог не шкодував. Усі підірвані ними мости – зруйновані вщент.

Андрій Алексєєв, начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області

Фото: Фейсбук-сторінка Андрія Алексєєва

“Наприклад, у селі Байрак під Балаклією міст підірвали російські військові. Вони його так замінували, що після вибуху в радіусі 500 метрів живого місця не було. Там, звісно, нам довелося фундамент новий робити, фактично будувати міст з нуля. Наші ж військові працювали більш “лагідно”. Вони підривали так, аби не знищити конструкцію, а лише унеможливити просування ворога”, – розповів Андрій Алексєєв.

Після деокупації Харківської області, у вересні 2022 року, життя в громади довелось повертати наново. Деякі населені пункти були повністю відрізані від центрального сполучення. Магазини та аптеки там не працювали. Хворих та поранених транспортували на плавзасобах. Так само доставляли й продукти життєдіяльності. 

Процес відбудови мосту, Харківська область

Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України

“Це Балаклія, Ізюм, які розділені на дві частини рікою Сіверський Донець. І той самий Куп’янськ, який навпіл розділений річкою Оскол. Вся соціальна сфера просто “лежала”. Там ніякого економічного життя не було. Мова йшла про виживання”, – зазначив Алексєєв.

95% всіх штучних споруд, які були на тимчасово окупованій території Харківщини, ворог зруйнував під час відступу. Лише два мости, де не спрацювала вибухівка, вціліли. Аби повернути економічне та соціальне життя у відрізані громади збудували тимчасові переправи.

 “Заходили технікою з людьми і розчищали все, прибирали дороги. Бо там були вирви, горілі ворожі танки та БМП. В Ізюмі працювала бригада, людей 300. Ми там чистили все щітками дорожніми, мили. І через 1,5 місяці Ізюм вже було не впізнати”, – каже Андрій Алексєєв. 

Процес відбудови мосту, Харківська область

Фото: служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області

Наразі з 25 зруйнованих мостів на дорогах державного значення, відбудовують 19. На інших шести об’єктах роботу проводити поки не можна через близькість до лінії фронту. Загалом на відбудову 19 мостів закладено понад три мільярди гривень. Це кошти, що надійшли у 2022 році від європейських партнерів “Європейського інвестиційного банку”. Вони направлені на державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. 59% цих грошей вже освоєні. Нині будівництву заважає лише безпекова ситуація на Харківщині.

Процес відбудови мосту, Харківська область

Фото: служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області

“Ситуація дуже швидко змінюється, на деяких спорудах ми роботу припинили тому, що є загроза бойових дій. Аби потім не знищувати те, що тільки побудували”,–  зазначив посадовець.

За словами Андрія Алексєєва, якщо безпекова ситуація дозволятиме, то до кінця поточного року 16 мостів будуть введені в експлуатацію.  

“400 мільйонів євро потрібно на відбудову Антонівського мосту”. Які переправи відновлюватимуть на Херсонщині? 

На правобережній частині Херсонської області, внаслідок воєнної агресії росії проти України, зруйновано 17 мостів. З них 10 на дорогах державного значення. Головною артерією, що сполучала лівий та правий берег Херсонщини, був Антонівський міст. 

Антонівський міст, Херсонська область.  Супутниковий знімок. 

Фото: сторінка в Твітер американського журналіста Крістіана Тріберта.

Під час повномасштабного вторгнення ворог використовував цю дорогу для постачання техніки, живої сили та продовольства російським військовим, що тримали плацдарм на правому березі. Аби відрізати окупантів від Правобережжя у 2022 році Сили оборони України частково зруйнували Антонівський та Дар’ївський мости. 

Дар’ївський міст після атаки

Фото: місцевий Telegram-канал

Нині про їхню відбудову не йдеться, розповів заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Антон Самойленко

Антон Самойленко, заступник голови Херсонської ОДА

Фото: сайт Херсонської ОДА

“За попередніми підрахунками вартість відбудови тільки Антонівського мосту може сягати 400 мільйонів євро. Та поки це “червона зона” і на лівому березі ворог будувати там не можливо”, – каже Антон Самойленко.

Натомість шість інших мостів на деокупованій території Херсонської області вже відбудовані. Зокрема, відновлений міст, який був єдиним сполученням села Заповіт з найближчими населеними пунктами Калинівської громади. Споруду ворог зруйнував у травні 2022 року. Відновлювальні роботи проводили військовослужбовці 36-го шляхо-відновлювального Конотопського полку Державної спеціальної служби транспорту разом з працівниками “Місцеві дороги Херсонщини”.

“Через руйнування цієї переправи жителі села Заповіт були фактично “відрізані” від інших населених пунктів громади. Аби дістатися до сусідніх сіл, дорога до яких раніше займала хвилини часу, люди мали їхати десятки кілометрів в обʼїзд. Менш ніж чотири місяці знадобилося, аби на місці груди каміння, котру залишили після себе росіяни, спорудили сучасний міст”, – написав в своєму телеграм каналі голова Херсонської ОДА Олександр Прокудін.

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОДА

Фото: Фейсбук-сторінка Олександра Прокудіна

Ще один міст, що зруйнували російські військові, відновили у селі Правдивому. Там відсутність транспортного сполучення призвела до проблем з поставкою гуманітарної допомоги, унеможливила курсування автобусів та гальмувався процес підключення села до енергопостачання. Торік в січні побудували тимчасову переправу, а вже за два місяці там працював повноцінний містоперехід через зрошувальний канал. 

Відновлений міст через зрошувальний канал у селі Правдиве, Херсонська область.

Фото: Фейсбук-сторінка Білозерської військової адміністрації

“На даний момент відбудовано один міст на дорогах державного значення та п”ять  місцевого. Зокрема, поблизу села Давидів Брід, селища Велика Олександрівка, сіл Бобровий Кут, Заградівка, Архангельське. Це значно спростило життя місцевим мешканцям та дозволило відновити логістичні сполучення між громадами”,  розповів заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Антон Самойленко.
Він повідомив, що наразі є критична потреба у відбудові ще двох мостів, які знаходяться в “зеленій” безпековій зоні. Там побудовані тимчасові переправи. У селищі Калинівське – це міст довжиною 37 метрів, що сполучає два населені пункти і значно спрощує життя місцевому населенню. У селі Наталине тимчасову переправу облаштували з деревʼяних палет та залізобетонних прогонів шириною 3,2 метри. Над відновленням цього транспортного сполучення працювали 30 військовослужбовців 701-го полку Державної спеціальної служби транспорту.

Тимчасовий міст через річку Інгулець, що сполучає селище Калинівське та село Краснолюбецьк

Фото: Telegram-канал Херсонської ОВА

“У цих населених пунктах побудовані тимчасові переправи, що значно спростило логістику. Але там треба побудувати повноцінні мости. На жаль, поки ми не маємо потрібного фінансування на ці об’єкти”, розповів Антон Самойленко.
Загалом в Україні вдалось відновити проїзд на 222 мостах. Капітально відбудовані 29 споруд, ще на 193  – встановлені тимчасові переправи. Відновити втрачені сполучення між населеними пунктами допомагають й європейські країни-партнери. Зокрема, Швеція, Чехія, Фінляндія, Норвегія та Франція передають Україні модульні мости. Ще партію, 18 комплектів, швидкозбірних переправ українці отримали від американської компанії.  Їхня вартість сягає 15 мільйонів доларів. Ці переправи мають оперативно вирішити логістичну проблему, що виникла внаслідок бойових дій.

“Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Читайте ще: Перша рана Ірпеня. Коли відбудують багатоповерхівку, на яку російські окупанти скинули бомби

Альона Нойгард / 10.05.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Субсидія на оренду житла для ВПО. Хто може претендувати?

У 2024 році ВПО зможуть отримати субсидію на оренду житла. Це нова допомога від держави, яка розраховуватиметься індивідуально для кожної сім’ї, враховуючи рівень доходу та вартість оренди в конкретному регіоні....

читати історію

Ми відкрили другий збір на літній кемп для дітей, які втратили свій дім. Підтримай!

Дитячі спогади мають бути приємними та теплими — не про біль, не про війну, не про поранену маму. На жаль, життя українських дітей змінилося після вторгнення рф. Їхнім сім’ям довелося...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Субсидія на оренду житла для ВПО. Хто може претендувати?

Ми відкрили другий збір на літній кемп для дітей, які втратили свій дім. Підтримай!

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”