Укриття для навчання: як Чернігівщина готує школи до загроз

На Чернігівщині будують укриття при школах, але не скрізь — через близькість до кордону, брак фахівців або повільні темпи підготовки проєктів. У деяких селах уроки вже відбуваються у сховищах, в інших — ще не розпочали ремонт. Щоденні повітряні тривоги та загроза ракетних атак — виклики для навчального процесу. Без укриттів очне навчання неможливе. За 2 роки уряд виділив 13,7 млрд грн на їхній ремонт і будівництво у школах. До облаштування захисних споруд також долучаються міжнародні організації, українські благодійні фонди та волонтери.

Чернігівщина частково перебувала під російською окупацією та має спільний кордон з країною-агресором. Облаштування укриттів там — не просто вимога законодавства, а критично важлива умова безпеки. На прикладі цієї області журналісти “Свій дім” проаналізували, як ремонтують і будують захисні споруди в школах. У цьому допомогли дані з платформ Big Recovery Portal, Dream та досвід моніторингу ГО “Жінки в Україні”.

Укриття на Чернігівщині: хто фінансує та реалізує

Станом на квітень 2025 року, на платформі Big Recovery Portal, яка збирає базу проєктів відбудови, аналітику публічних видатків та залучає громадян до моніторингу якості та доцільності проєктів і нагляду за процесом будівництва, розміщено 23 проєкти реконструкції та будівництва укриттів в освітніх закладах Чернігова та області. 

Міжнародні донори

Швейцарсько-український проєкт DECIDE повністю або частково фінансує облаштування укриттів. Зокрема, вони профінансували захисні споруди у Менській гімназії, Деснянському та Линовицькому ліцеях та чернігівських школах. Бюджети на відбудову варіювались від 2,2 до 5 мільйонів гривень.

Укриття в Менській гімназії

Фото: Платформа Dream

Федеральна земля Мекленбург-Передня Померанія (Німеччина) анонсувала, що профінансує будівництво укриттів у двох навчально-виховних комплексах Новгород-Сіверської громади — Блистівському та Дігтярівському.

Державний та місцевий бюджети

За рахунок виключно державного та місцевих бюджетів, за даними Big Recovery Portal, фінансують, зокрема, облаштування укриттів Сновського профучилища лісового господарства та ліцеїв — №1 у Сновську, у селищі Добрянка та інших. 

Найдорожчим серед них є захисна споруда з властивостями протирадіаційного укриття для Сновського профучилища. Загальний бюджет складає 86,2 мільйона гривень, з яких 85,1 мільйона — це дотація з державного бюджету, а решта — кошти місцевого.

Плани на будівництво укриттів на 2025 рік

У квітні 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про фінансування ще трьох проєктів у ліцеях — у селі Тупичів, №1 у Бахмачі, №14 у Прилуках. 

У перших двох роботи розпочалися ще у 2024 році. А у Прилуках — це новий проєкт. Усі ці об’єкти планують завершити цьогоріч.

Згідно з розпорядженням №357-р, на будівництво укриттів з державного бюджету було виділено субвенції місцевим громадам:

• Тупичівській — 14,63 млн грн;
• Бахмацькій — 20,5 млн грн;
• Прилуцькій — 17 млн грн.

Моніторинг укриттів на Чернігівщині 

Стан укриттів та їхню доступність для учнів і працівників шкіл та садочків моніторить ГО “Жінки в Україні”. Організація почала цю роботу в червні 2024 року в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, а також ГО “Технології Прогресу”. Мета проєкту — забезпечити прозорість процесу відбудови в Україні.

Зустріч з грантистами та партнерами проєкту “Контроль витрат на відновлення”

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Тетяна Долішна, голова ГО “Жінки в Україні”, повідомила платформі “Свій дім”, що їхня команда вже дослідила 25 захисних споруд в Чернігівській та Київській області.

“Будівництво захисних споруд за три роки повномасштабного вторгнення відбувалося поетапно. З нашого досвіду моніторингу, спочатку всі обмежувалися найпростішими укриттями. А нині  нові укриття будують уже з урахуванням протирадіаційного захисту. Здавалося б, три роки — це невеликий проміжок часу для отримання такого досвіду, але безпекова ситуація постійно змінюється та з’являються нові виклики, тому разом із нею трансформуються і підходи до їхнього створення”, — розповіла журналістці “Свій дім” Тетяна Долішна.

Наразі експерти організації моніторять будівництво укриттів в Чернігівській та Київській областях. 

“На Чернігівщині ми відвідали укриття в Кіптівській та Носівській громадах. Вони не постраждали від активних бойових дій та окупації, але створення і облаштування захисних споруд у закладах освіти стало необхідною умовою для продовження навчального процесу в очній формі. Об’єкти на Київщини, які ми моніторили, знаходяться в громадах, що були в зоні активних бойових дій або в окупації у лютому-березні 2022 року. Ці заклади зазнали значних ушкоджень. А частина шкіл та дитячих садків були настільки зруйновані, що надій на їхнє відновлення майже не було”, — розповідає голова ГО “Жінки в Україні”.

Тетяна Долішна поділилася досвідом і розповіла про успішні та менш вдалi приклади будівництва укриттів на Чернігівщині.

“Як вдалося подолати труднощі в процесі будівництва” 

Чемерську школу заснували ще у 1862 році. Її особливість полягає в тому, що на одному подвір’ї розташовані кілька окремих будівель: молодша школа, їдальня, адміністрація тощо.

Чемерська школа на Чернігівщині

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Заклад освіти не мав укриття, його збудували на прилеглій території лише у червні 2024 року. Це споруда подвійного призначення з властивостями протирадіаційного укриття:

“Це приклад обʼєкта, де від початку була помилка в проєктно-кошторисній документації, яку виявили вже під час будівництва. Вона стосувалася гідро- та теплоізоляції споруди укриття. Коли пішов дощ, на об’єкт почала просочуватися вода. Тому довелося переробляти проєктну документацію і вносити корективи в процес будівництва. Це, звісно, збільшило бюджет та терміни виконання проєкту. Але недоліки були успішно виправлені. І тепер це приклад створення гарного укриття для дітей та працівників школи у віддаленій від обласного центру громаді”, — розповіла Тетяна.

Під час моніторингу укриття школи

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Згідно з моніторингом ГО “Жінки в Україні”, після завершення будівництва укриття відповідає вимогам безбарʼєрності та енергоефективності, зокрема:

• наявний сходовий підйомник на гусеничному ходу, який працює на акумуляторі;
• відсутні пороги;
• є безбар’єрна вбиральня;
• прилегла до укриття територія добре облаштована та має розгалужену мережу широких пішохідних доріжок;

• батареї з регуляторами подачі тепла;
• індивідуальна котельня на газу/дровах;
• наявний генератор потужністю 6,5 кВт;
• споруда утеплена і має добру гідроізоляцію.

Укриття Чемерської школи на Чернігівщині

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Успішний приклад: Безбар’єрність не лише в укритті, а по всій школі

На базі Носівського ліцею №5 облаштували укриття та створили освітній хаб. Тепер усі 540 учнів можуть навчатися офлайн — навіть в умовах війни.

Проєкт укриття реалізували за рахунок бюджетних коштів Носівської міської ради та Швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Кожна зі сторін внесла приблизно по 2,2 мільйона гривень.

Носівський ліцей на Чернігівщині

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Приміщення укриття має чотири зони:

• освітній хаб;
• зону психологічного розвантаження;
• клас безпеки;
• загальну зону.

Кожна з них обладнана технікою для проведення уроків та позашкільних заходів.

“Тут не лише укриття відповідає вимогам безбарєрності, а й сам навчальний заклад в багатьох моментах відповідає принципам доступності та має запроваджені технології енергоефективності”, — розповідає Тетяна Долішна.

За результатами моніторингу ГО “Жінки в Україні”, укриття повністю доступне для маломобільних груп населення:

• вхід обладнаний вертикальним підйомником, 
• вхідні двері відповідних розмірів, мають широку ручку, що опускається при натисканні на неї, 
• в укритті облаштовано інклюзивну вбиральню.

Укриття в Носівському ліцеї на Чернігівщині

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Загалом у Носівському ліцеї №5 біля вхідної групи розміщений пандус з відповідним кутом нахилу, усі інформаційні таблички в приміщенні ліцею та в укритті продубльовані шрифтом Брайля, наявний механічний підйомник для пересування по сходах, облаштовано інклюзивні вбиральні, периметр будівлі та дах утеплені.

“Доступ до укриття для маломобільних людей — неможливий”

Ще під час будівництва Новошляхівської школи в 1989 році проєктом було передбачено створення протирадіаційного укриття. Однак, станом на серпень 2022 року воно потребувало ремонту.

Новошляхівська школа

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Роботи відбувалися в кілька етапів. Спочатку за рахунок коштів громади провели косметичний ремонт та облаштували санвузли. Потім реконструкцію та облаштування укриття взяв на себе благодійний фонд KSE Foundation. Кошти для реалізації проєкту надійшли завдяки внеску “Укрпошти” та підтримці громадян, які придбали благодійні поштові марки з графіті вуличного художника Бенксі. За рахунок даного фінансування відновили стіни й стелі, зробили нову підлогу, оновили систему вентиляції, встановили нові світильники та облаштували простір укриття необхідними меблями.

Щодо енергоефективності, то заклад має індивідуальну систему опалення. В приміщеннях розміщені температурні датчики. Є індивідуальна котельня, яка працює на газу. Заклад забезпечений двома генераторами.

Укриття Новошляхівської школи

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Проте, варто зазначити, що заходи безбар’єрності в даному проєкті облаштування укриття були впроваджені в недостатній мірі:

“Безперешкодно потрапити до укриття маломобільні люди не зможуть. Адже воно не обладнане підйомником чи іншим пристосуванням, яке б спростило потрапляння до споруди особам з обмеженнями в пересуванні. Проте всередині приміщення немає перешкод — порогів”, — такий висновок зробила команда експертів ГО «Жінки в Україні». 

Помилки в облаштуванні укриттів в освітніх закладах

“Облаштування укриттів — це новий виклик для громадян України, які живуть зараз в активній фазі великої війни. І звичайно, коли створення захисних споруд стало необхідністю, виявилося, що у нас недостатньо спеціалістів, які б мали досвід проведення таких робіт. І це стосується всіх учасників процесу: проєктувальників, будівельників, керівників навчальних закладів та громад. Наш досвід роботи в проєкті з моніторингу показує, що ці вміння напрацьовуються поступово, але, з іншого боку, досить швидко та ефективно. Бо створення безпечних укриттів — це необхідна вимога нашого життя”, — розповідає голова ГО “Жінки в Україні” Тетяна Долішна.

Вагоме значення для реалізації проєктів будівництва чи ремонту укриттів, за словами Тетяни, мають джерела їхнього фінансування:

“Коли в проєкти заходить донор, то він визначає обсяг робіт, які може на себе взяти, відхилення від початкового бюджету можуть бути мінімальні, а процес прийняття виконаних робіт та фінансування наступних етапів чітко визначений. А в проєктах, які повністю фінансуються за рахунок місцевого або обласного бюджетів, можуть виникати проблеми з процесом виділення коштів, що впливає на терміни їх реалізації”. 

Досвід ГО “Жінки в Україні” свідчить: під час будівництва нового укриття трапляється немало помилок. За словами Тетяни, складно передбачити всі нюанси, тому в проєктно-кошторисній документації часто виникають недоліки. У кращому випадку — це затягує строки реалізації та збільшує витрати, у гіршому — об’єкти здають із проблемами:

“Наприклад, у Кіптівській громаді на Чернігівщині будували нове укриття з нуля. Помилки у проєктно-кошторисній документації стали зрозумілими вже під час виконання будівельних робіт. Почалися дощі й укриття замокло. Але їх змогли ліквідувати і все успішно переробили”. 

Укриття в школі на Чернігівщині

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Окрема проблема, на думку Тетяни, пов’язана з тим, що укриття часто облаштовують в старих будівлях шкіл або садочків, які не будувалися з урахуванням вимог воєнного часу. Тому там важче зробити сховище, яке б відповідало всім нормам. 

Ці помилки особливо стосуються  впровадження заходів безбарʼєрності та інклюзивності. Старі будівлі навчальних закладів, де облаштовують укриття, не завжди можливо адаптувати відповідно до державних будівельних норм (ДБН):

“Ми з таким неодноразово стикалися. У цих випадках керівництво закладів намагається якось вийти з ситуації. Наприклад, встановлюють пандус, але з невідповідним нормам кутом нахилу. А є такі будівлі, де його зовсім не можна встановити, тому укриття обладнують механічними чи електричними підйомниками. Таким чином людина на колісному кріслі має можливість спуститься в укриття. Інший приклад, він з Київщини, це дитячий садочок “Піноккіо”. Тут у великій мірі дотримано принципів безбарʼєрності. Але пандус на вхідній групі за відповідними нормами зробити не вдалося. На наші зауваження була відповідь, що нічого змінити вже не можна, бо таким був початковий проєкт самої будівлі. А проєкт відновлення будівлі даного обсягу робіт не передбачав”.

Вимоги до облаштування укриттів у закладах освіти

Питання оснащення, утримання та експлуатації захисних споруд регулюються відповідними Вимогами. Розглянемо основні його положення.

Укриття на Чернігівщині

Фото: ГО “Жінки в Україні”

Табличка позначення захисної споруди

• Місце розташування укриття позначається за допомогою таблички та покажчиків руху до неї.

• Біля вхідних дверей вивішується табличка розміром 60х50 сантиметрів із написом “Місце для укриття”.

Засоби пожежогасіння та протипожежна безпека

• Захисна споруда обов’язково має бути забезпечена первинними засобами пожежогасіння, а також обладнана системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики та сигналізації. 

• Місця розташування первинних засобів пожежогасіння та план евакуації з укриття мають бути чітко позначені та освітлені.

Входи

• Входи мають забезпечувати вільний доступ усередину, можливість користування ними людьми з інвалідністю та іншими маломобільними групами. Якщо на входах немає пандусів — вони додатково обладнуються дерев’яними або металевими трапами.

• До замків від дверей і ставень має бути не менше двох комплектів ключів. Один зберігається у відповідальної особи, інший в опечатаному вигляді – у посадової особи або у структурному підрозділі балансоутримувача.

Освітлення

• Захисна споруда має забезпечуватися штучним освітленням. 

• Для освітлення можуть використовуватися світлодіодні та інші енергоощадні лампи. Використання люмінесцентних ламп не допускається.

Температура повітря та вологість

• У сховищах температура взимку має підтримуватися на рівні не нижче ніж +10°C.

• Вологість у сховищі підтримується на рівні не вище ніж 70%. 
• Нормальний температурно-вологісний режим сховищ забезпечується регулярною і правильною вентиляцією приміщень сховищ. 
• В укритті мають бути повітроводи, протипилові фільтри, фільтри-поглиначі (захищають від отруйних бойових, хімічних, біологічних речовин, пилу).

Системи водопостачання

• Баки для питної води повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для використання в цілях водопостачання. Вони мають бути стійкими до механічних пошкоджень і забезпечувати підтримку нормативної якості води.

• Проточні системи повинні бути обладнані покажчиками рівня води, а також люками для огляду і проведення ремонтних робіт.
• Обладнання повинно бути оснащене тепло- і пароізоляцією для збереження температурного режиму води.

Загалом, обладнання укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них протягом не менше 48 годин. З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:

• місцями для сидіння та лежання;
• ємностями з питною з розрахунку 2 літри на добу на одну особу;
• контейнерами для зберігання їжі;
• виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
• засобами надання медичної допомоги;
• засобами зв’язку, оповіщення та іншими.

Облаштування укриттів в закладах освіти — це необхідність під час воєнного стану. Зацікавленість та відкритість до діалогу керівництва громад та закладів освіти, часто відіграє ключову роль у вирішенні проблем, які виникають при побудові захисних споруд.

Матеріал створено у рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Читати ще:

Яким має бути якісне укриття в Україні? Що кажуть експерти?

Просто відновити — не означає зробити доступним. Як ініціативи з Ірпеня та Тернополя змінюють міста

Від держави до донорів: як відновлюють зруйновані медзаклади