Друге життя закинутих будівель: на їхньому місці створили прихистки для ВПО
Житло
Майже 4,6 мільйона українців є внутрішньо переміщеними особами. Такі дані наводить Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики. Найбільше серед переселенців людей віком від 61 до 70 років — понад 723 тисячі. Евакуація цивільного населення з прифронтових територій триває щодня. Для багатьох, хто залишив свої домівки, найбільшою проблемою є пошук тимчасового або постійного безкоштовного житла. Це допомагає хоч трохи стати на ноги.
На початку 2025 року Кабмін ухвалив рішення, що дозволить залучити від Європейського інвестиційного банку 400 млн євро позики. Ці кошти спрямують на енергоефективну відбудову — це пілотний проєкт з будівництва соціального житла.
За даними Мінреінтеграції, станом на 2023 рік в Україні діють понад 900 місць тимчасового проживання для переселенців, які приїхали з територій, де тривають або тривали бойові дії. Звісно, що житла для всіх бракує, тож волонтери, міжнародні організації та благодійні фонди шукають приміщення, які можна облаштувати хоча б для тимчасового проживання. Завдяки таким ініціативам багато закинутих будівель отримують нове призначення. Журналісти “Свій дім” на прикладі трьох шелтерів дослідили, як саме це працює.
Черкаси. Дитячий садок стане шелтером для ВПО
У Черкасах відновлюють будівлю колишнього дитсадка, яка 15 років була у занедбаному стані. Вона має два корпуси, в кожному з яких буде ліфт та укриття.
За інформацією платформи Dream, в результаті реалізації проєкту створять прихисток для тимчасового перебування переселенців, які не можуть самостійно сплачувати за оренду житла — безробітні, люди з інвалідністю, родини з малолітніми дітьми та люди старшого віку.
Проєкт реалізується Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради. За даними Big Recovery Portal, бюджет відбудови складає 80,6 мільйона гривень, з яких 67,2 млн — з державного бюджету та 13,4 млн — з місцевого.
Будівельні роботи
Роботи почалися в жовтні 2024 року і мають завершитись в липні 2025-го.
Загальна площа приміщень становить 1860 квадратних метрів. Капітальна реконструкція будівлі передбачає переобладнання в житло.
У шелтері зможуть розміститися 150 переселенців. Після завершення ремонту в корпусах облаштують 45 кімнат для проживання, 10 санвузлів, з них чотири — для маломобільних груп населення, а також шість душових, чотири кухні-їдальні та чотири пральні.
Заселення ВПО
Переселенців розміщуватимуть згідно з вимогами постанови Кабміну від 29 квітня 2022 року: формується черга, а також рейтинг, який визначається на основі балів, що нараховуються в залежності від складу сім’ї та її потреб.
Київщина. Був гуртожиток — став центр соціалізації ВПО
БФ “ЖИТЛО для ВПО” у 2024 році реалізував проєкт з реконструкції закинутого гуртожитку в селі Михайлівка-Рубежівка. Будівлю на вулиці Київській, 7 фонду надала Ірпінська міська рада. Вона була в непридатному для життя стані та потребувала капітального ремонту.
Фінансування проєкту
Гуртожиток ремонтували за рахунок коштів міжнародних та українських організацій. Весь проєкт реконструкції гуртожитку коштував 720 тисяч доларів.
Основний донор проєкту — польська компанія Dom Development, яка надала 2,5 мільйона злотих. Також проєкт підтримали JCI LIER VZW, JCI NEDERLAND, JCI Japan Koenig Immobilien GmbH, CBRE Ukraine, Postcode Ukraine, Агромат Україна та інші.
Будівельні роботи
Реконструкція почалася першого червня 2023 року, коли на будівельному майданчику встановили паркан.
Що вдалося зробити:
- виклали плитку на підлозі, стінах, в коридорах і санвузлах;
- встановили вхідні двері в приміщення та кімнати;
- під’єднали та змонтували електрощитові;
- шпаклювали стіни та стелі;
- розширили пандус;
- змонтували блискавкозахист та заземлення;
- змонтувати сантехніку в 19-ти кімнатах та спільному санвузлі;
- змонтували пожежні сходи, облаштували вентиляцію та ін.
В оновленій будівлі облаштовані смарт-квартири, зони спільного користування та приміщення для зберігання речей. Є окрема ігрова дитяча кімната і простір для дозвілля дорослих.
Заселення ВПО
У будівлю, яка стала “Центром соціалізації переселенців”, заселили 19 родин, які втратили житло через російську агресію.
Сім’ї для заселення обирала Ірпінська міська рада — це переважно переселенці, які вирішили залишитися в громаді. Термін проживання визначає угода між ними та місцевою владою.
Однією з тих, хто отримав ключі від квартири, стала Аліна з Запоріжжя:
“Отримане житло для нас — це велике щастя. Ми не очікували на такий прийом від громади. В квартирі є особиста ванна кімната, а кухня облаштована деякою побутовою технікою”, — розповіла вона журналістці “Свій дім” під час відкриття Центру у лютому 2024 року.
Центр соціалізації переселенців залишається у власності громади для потреб ВПО, соціально вразливих груп населення, ветеранів тощо.
БФ “ЖИТЛО для ВПО” наразі ремонтує ще одну закинуту будівлю. Цього разу у Вінницькій області в селі Мізяківські хутори.
Там облаштують 14 квартир для родин переселенців. У гуртожитку передбачене бомбосховище для 30 людей та благоустрій земельної ділянки.
Цей проєкт передбачає декілька типів квартир: типові, для багатодітної сім’ї та інклюзивну.
Загальний бюджет проєкту складає понад 1 мільйон доларів.
Дніпро. Закинутий дитячий санаторій став шелтером
З квітня 2022 року у Дніпрі працює “Шелтер переселенців Луганщини”, який відкрила ГО “Світло культури“. Спочатку там могли прийняти 50 людей, які зупинялися до п’яти днів, щоб перепочити та оговтатись після евакуації. Поступово він став місцем для тих, кому нікуди йти — переважно це люди літнього віку та жінки з дітьми.
Для відкриття шелтеру ГО “Світло культури” звернулася до міської ради із проханням виділити будівлю. Одним із запропонованих варіантів був дитячий санаторій, який не функціонував. Громадська організація наразі його орендує.
“Ми швидко відкрили шелтер, але продовжуємо його покращувати. Це як пазл, який складається з різних шматочків проєктів та ініціатив, формуючи єдину картину”, — розповіла Ганна Рясна, керівниця шелтеру.
Відкриття стало можливим завдяки підтримці неурядової організації People in Need та департаменту міжнародно-технічних відносин Луганської обласної державної адміністрації. Надалі його підтримували різні міжнародні організації, зокрема USAID.
Будівельні роботи
Стара триповерхова будівля потребувала капітального ремонту. За цей час ГО “Світло культури” зробила приміщення придатними для життя, зокрема:
- відновили електрику та каналізацію;
- вставили вікна;
- облаштували територію, парк, дитячий майданчик та парковку;
- налагодили освітлення;
- встановили паркан;
- виклали плитку.
“Територія була занедбана. Хащі були висотою у людський зріст, а в бур’яні наркомани “робили свої справи”, — розповіла Ганна Рясна.
Кімнати в шелтері спільні. Там облаштували:
- кімнату медичного супроводу, куди по запиту приїжджають лікарі та допомагають його мешканцям;
- простір для розваг, де проводять концерти, вистави та інші заходи;
- коворкінг для дітей і молоді і STEM-лабораторія, в якій проходять заняття з комп’ютерної грамотності, 3D-моделювання та дизайну.
За словами Ганни, у шелтері працює центр денного перебування дітей. Він створений для того, щоб батьки могли йти на роботу та були впевненими, що їхні діти під наглядом, нагодовані та займаються з фахівцями.
Заселення ВПО
Максимальна кількість людей, які можуть проживати в шелтері, 120. Наразі там мешкає 98 переселенців.
Вільні місця є, але, як зазначає Ганна, існує проблема з двоярусними ліжками — не всі, хто хоче заселитися, можуть спати на верхньому поверсі.
“Ми приймаємо людей, які евакуюються з Донецької області. Співпрацюємо з волонтерами, міською радою Дніпра та адміністраціями Луганської і Дніпропетровської областей. Також у нас є сторінки в соцмережах, куди можуть звернутися люди та отримати додаткову інформацію”, — розповіла Ганна.
Наразі в шелтері мешкають переселенці з Донецької, Луганської, Запорізької та Дніпропетровської областей.
Час перебування в шелтері визначається індивідуально, але є умови, яких потрібно дотримуватися: внутрішній розпорядок і повна заборона на алкоголь та наркотики.
“Наприклад, мама з дітьми може залишатися у нас до року, оскільки потрібен час, щоб знайти роботу та інший прихисток. З пенсіонерами ситуація складніша: вони не можуть заробити кошти, щоб поїхати та орендувати житло, тому залишаються довше”, — каже Ганна.
Минулого року громадська організація орендувала ще одну триповерхову будівлю на території. Наразі шукає донорів, щоб відремонтувати її. Це дозволить додатково розмістити ще близько 150 переселенців.
Вимоги законодавства щодо місць тимчасового перебування
З 1 вересня 2023 року діє постанова Кабміну № 930, яка встановлює вимоги до облаштування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Документ визначає мінімальні стандарти, яким має відповідати житло:
- будівля облаштована працюючими системами електропостачання, опалення, вентиляції, водопостачання та водовідведення;
- температура підтримується відповідно до сезону, в межах 18-25°C;
- приміщення розділені на зони загального користування та окремі простори з ліжко-місцями;
- площа для одного ліжко-місця становить не менше 6 кв. метрів;
- мешканцям надається ліжко, меблі для зберігання особистих речей, постільні речі;
- будівля облаштована кухнею та місцем для зберігання продуктів;
- місце облаштоване засобами безперешкодного доступу для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
- санвузол повинен мати щонайменше один душ/одну ванну на 12 людей та один туалет на 10 людей;
- облаштовано щонайменше один душ/одну ванну та один туалет для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення;
- у разі відсутності гарячого водопостачання мають бути бойлери;
- приміщення обладнані планами евакуації, вогнегасниками, аптечками першої медичної допомоги;
- місце тимчасового проживання облаштоване найпростішим укриттям та/або розташоване у 500 метрах до укриття. Якщо там проживають люди з інвалідністю, воно має бути обладнаним засобами доступу до них.
Повний перелік вимог можна прочитати за посиланням.
Потреба у соціальному житлі в Україні залишається високою. Евакуація з прифронтових міст та сіл та зони активних бойових дій постійно триває. Ремонт раніше покинутих будівель є гарним варіантом забезпечення людей тимчасовим або постійним житлом. Втім, без активної участі керівництва громади цей процес неможливий. Але переваги отримують всі: ВПО мають оселі та можуть адаптуватися до життя в нових умовах, а у місті чи селі зменшується кількість будівель, які довгий час не експлуатуються.
Матеріал створено у рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Читати ще:
Просто відновити — не означає зробити доступним. Як ініціативи з Ірпеня та Тернополя змінюють міста
“Хрущовка” у Запоріжжі, зруйнована війною: чи варто було відбудовувати?