Снігурівка після окупації: що вдалося відновити за понад два роки?

Про невелике місто Снігурівка в Баштанському районі Миколаївщини країна дізналася у 2022 році. Тоді за населений пункт, де до повномасштабного вторгнення рф проживало близько 12 тисяч осіб, точилися активні бої. Російська армія бачила в ньому можливість створення логістичної бази для подальшого просування на обласний центр і водночас — як прикриття тилу для вже окупованого Херсона. Снігурівка розташована на межі Миколаївської та Херсонської областей, на річці Інгулець, за 69 кілометрів від Миколаєва і за 55 — від Херсона, що робить місто стратегічно вигідним з точки зору логістики.

Після жорстоких боїв і восьмимісячної окупації місто проходить складний шлях відновлення — як за кошти держави, так і за підтримки міжнародних організацій. За понад два роки вдалося повернути воду, світло, відновити лікарню та навіть запустити хлібозавод. Більшість мешканців, які евакуювалися з громади у 2022 році через бойові дії, вже повернулися додому.

Снігурівка після звільнення від окупантів

Фото: Кирило Тимошенко

Захоплення, окупація, звільнення, руйнування

19 березня 2022 року, після запеклих боїв, Снігурівка опинилася під контролем російської армії. Окупація тривала вісім місяців і завершилася 10 листопада, коли місто нарешті було звільнене.

Під час бойових дій у Снігурівці та громаді, до якої входять ще 12 сіл, були зруйновані численні об’єкти інфраструктури, житлові будинки та соціальні установи. За даними програми комплексного відновлення громади, прийнятої у 2024 році, від, станом на 1 жовтня 2024 року, фактично до другої річниці звільнення, на території громади 4,87% житла зруйновано і не підлягає відновленню, ще 23,7% житлового фонду потребувало ремонту та відновлювальних робіт.

“Ми були одними з перших в Україні, хто розробив таку програму разом із Державною інспекцією архітектури та містобудування України. Наразі програма діє і є чинною в громаді”, — говорить начальник Снігурівської МВА Іван Кухта в інтерв’ю “Вістям Снігурівщини”.

Після звільнення громади значних пошкоджень та руйнувань зазнали 263 житлових будинки. Всі вони визнані непридатними для проживання. 

З початку війни в Снігурівській громаді пошкоджено або зруйновано 28 освітніх закладів:

8 дитсадків (23,5% від загальної кількості):

• 7 пошкоджено
• 1 зруйнований

17 шкіл (50% від загальної кількості):

• 16 пошкоджено
• 1 зруйнована

2 позашкільні заклади (100% від загальної кількості):

• обидва пошкоджено

1 заклад професійної техпідготовки (100% від загальної кількості):

• 1 пошкоджено

Станом на жовтень 2024 року 73,53% закладів освіти громади потребують відновлення. Також було пошкоджено 2 заклади охорони здоров’я, а саме поліклініка і лікарня в Снігурівці. Наразі обидва вже відновили свою роботу.  

Пошкоджена опорна школа № 3

Фото: Іван Кухта, Снігурівська МВА

Частину руйнувань було завдано вже після звільнення міста в 2022 році. Зокрема, внаслідок підриву окупантами греблі Каховської ГЕС, вода зруйнувала низку мостів та переходів у громаді. Загалом затопило дев’ять свердловин, із них сім — у Снігурівці. Підтоплення зазнали 375 домівок.

Відновлення — що та як зробили за понад два роки?

Активні роботи з відновлення інфраструктури та житла громади почалися одразу після звільнення території від армії рф. Спочатку відновили комунікації: електропостачання, водопостачання та газопостачання. Також почалося розмінування територій. Станом на вересень 2023 року, за даними ДСНС, площа засмічених вибухонебезпечними предметами територій у межах  громади становила 70 гектарів.

Влітку 2023 року відновили й одне з головних підприємств міста —  Снігурівський хлібозавод, звідки росіяни під час окупації вивезли все обладнання: нову техніку та навіть фасувальні пакети. У листопаді 2022 року приміщення було без вікон, дверей та електропостачання. Залишилися лише голі стіни і ті частково зруйновані. Про це директорка Надія Паламарчук розповідала журналістам “Суспільного”. 

У 2023 році також активно ремонтували та відновлювали логістичне сполучення громади. Зокрема, відбудували мостовий перехід через Інгулецький магістральний канал, який армія рф підірвала під час відступу у листопаді 2022 року.

Один з відновлених у місті мостів

Фото: Іван Кухта, Снігурівська МВА

Також Снігурівка стала переможцем міжнародної екологічної програми “FOREST RECOVERY”. До лісового фонду передали 1100 гектарів земель громади для насадження дерев, що має збільшити відсоток озеленення, який станом на 2023 рік складав лише 0,3%. 

Затверджена в 2024 році програма комплексного відновлення території Снігурівської громади передбачає як багато нового будівництва, так і ремонт та реставрацію старих пошкоджених об’єктів — зокрема, у самій Снігурівці:

• нове будівництво багатоповерхових житлових будинків на території площею 3 га;
• капітальний ремонт Снігурівського Будинку культури;
• будівництво адмінбудівлі міської ради;
• будівництво будівлі ЦНАПу;
• реконструкція стадіону “КОЛОС”;
• реконструкція Центральної площі;
• створення цеху з виробництва тротуарної плитки;
• створення індустріального парку;
• відтворення зелених насаджень в громаді;
• удосконалення та оновлення матеріально-технічної бази та ін.; 

Частину з запланованих робіт вже почали виконувати. Зокрема, будують нове приміщення ЦНАПу та  проводять капітальний ремонт ліцею № 3, а міжнародні організації допомагають з реконструкцією системи водопостачання. 

Аналіз об’єктів відновлення Снігурівки через BRP та DREAM

Цифрові платформи Big Recovery Portal та DREAM, що займаються моніторингом відновлення об’єктів по всій Україні, також містять інформацію про Снігурівку. Зокрема, на платформі BRP представлено дані про 9 об’єктів.

На BRP більшість об’єктів мають середній ризик реалізації, зокрема 7 з 9. Це комплексні показники у вигляді балів, які впливають на можливість успішного відновлення.

Наприклад, Снігурівський ліцей на вулиці Суворова, 17, постраждав через влучання зенітної ракети С-300. Вартість капітального ремонту складає 50 мільйонів гривень, і наразі будівля перебуває в процесі відновлення. Загальний ризик реалізації цього об’єкта — 106 балів, з основними факторами ризику, такими як фінансування та тривалість робіт.

Ще один об’єкт із середнім ризиком — будівництво укриття на території дитячого садка №4 на вулиці Бойченка, 72. Проєкт передбачає нове будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями сховища, розрахованого на 100 дітей та 28 осіб персоналу, а також прокладання інженерних мереж і озеленення території. Також планують врахувати норми доступності. 

Фінальна вартість будівництва ще не визначена, але ризики реалізації складають 100 балів. Основні проблеми можуть виникнути через фінансування, тривалість та тип об’єкта.

Натомість, будівництво нового ЦНАПу з роздільними блок-контейнерами по вулиці Центральна, 74 з вартістю 9,7 мільйонів гривень, має низькі ризики ризики реалізації — 86 балів. Основними чинниками ризику залишаються фінансування та тривалість. Роботи на цьому об’єкті продовжуються.

Приміщення нового ЦНАПу

Фото: Снігурівська МВА

За словами Івана Кухти, начальника Снігурівської МВА, на платформі DREAM зареєстровано 12 об’єктів, один з них вже реалізовано.

“Незважаючи на те, що Снігурівська громада пережила 8 місяців окупації і великі руйнування після підриву Каховської дамби, ми одними з перших почали працювати на платформі DREAM. Також ми відкрито публікуємо всю фінансову документацію на Prozorro та інших державних майданчиках“, — розповів Іван Кухта в інтерв’ю “Вістям Снігурівщини”.

Участь міжнародних організацій, фондів та благодійників

Відновлення Снігурівки відбувається не лише за рахунок державного бюджету, а й за допомогою міжнародних організацій. Зокрема, за кошти німецької організації Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) та Благодійного фонду “Сміливі відновлювати” вдалося відремонтувати та повністю оснастити приймальне відділення Снігурівської міської лікарні. А Снігурівський ліцей № 3 допомогла відновити Литва. Освітній заклад, який обладнаний укриттям потребував заміни вікон, вибитих внаслідок обстрілів. Їх для школи за власні кошти виготовила та подарувала приватна компанія Ltintus. Доставку та роботи із встановлення реалізував уряд балтійської країни. А Норвезька рада у справах біженців (NRC) надала понад 4,8 млн грн для відновлення Євгенівської гімназії.

Програма USAID DOBRE та ГО “Підтримка і турбота” також реалізовали кілька проєктів у громаді. Зокрема, передали електроінструменти для комунальних підприємств, що використовуються в роботах з ліквідації наслідків окупації. А також надали оргтехніку Снігурівській міській раді та військовій адміністрації для покращення надання послуг мешканцям. 

Нове приймальне відділеня міської лікарні

Фото: Снігурівська МВА

У 2025 році Снігурівську громаду відвідали представники українсько-нідерландського благодійного фонду “Lifeline Ukraine”, який опікується комунікаціями міста. Зокрема оглянули завершення робіт із заміни труб водогону по вулиці Центральній.

У січні 2025 року в Снігурівці також відкрили Ветеранський хаб “Незламні”, який надає психологічну підтримку, проводить тренінги та майстер-класи для ветеранів та їхніх родин.

А 12 травня в місті запрцював перший в області Центр безпеки, який забезпечуватиме оперативне реагування на надзвичайні ситуації та охорону громадського порядку. Тут працюватиме поліція, медичний працівник, пожежна команда та фахівці з гуманітарного розмінування.

Снігурівка продовжує оговтуватися та відновлюватися після російської окупації та бойових дій на території громади. За ці понад 2 роки було зроблено чимало — відновили всі комунікації, ремонтується житловий фонд, а більша частина містян повернулася додому. Проте про повноцінну відбудову міста говорити зарано. 

У найближчих планах, за даними місцевої влади, відновлення освітніх закладів — ремонт Снігурівського ліцею №3 та реконструкція колишньої школи №4, яка стране опорним закладом. Також оновлюють приймальне відділення місцевої лікарні. 

Матеріал створено у рамках проекту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Читайте ще:

Укриття для навчання: як Чернігівщина готує школи до загроз

Від держави до донорів: як відновлюють зруйновані медзаклади

Просто відновити — не означає зробити доступним. Як ініціативи з Ірпеня та Тернополя змінюють міста