Відбудова

головна / Відбудова

Відбудова

Люди не можуть чекати. “Свій дім” представив проєкт “Святогірськ/Лиман 2.0” про відбудову у прифронті

В Києві відбулася презентація проєкту “Святогірськ/Лиман 2.0”. Журналісти платформи “Свій дім” та онлайн-журналу “Свої” об’єдналися, щоб задокументувати понад 60 історій з деокупованих міст та сіл сходу в рамках Програми USAID Права людини в дії, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Це матеріали про військові злочини росії, пов’язані зі знищенням житла та цивільної інфраструктури. Також відбулася публічна дискусія з експертами про можливості та виклики відбудови у прифронтових містах. 

Фотовиставка “Rewilding. Дике поле Осколу

Захід почався з відкриття фотовиставки “Rewilding. Дике поле Осколу”. Її представив фотограф-документаліст Геннадій Сушко. На чорно-білих світлинах він зафіксував село Яцьківка Донецької області, яке російські окупанти майже повністю зруйнували.

На фото можна побачити вулиці знищеного села та поодиноких жителів, які лишаються на згарищах своїх будинків. Наслідки підриву Оскольського водосховища також зафіксовані у світлинах, які показують, що природа повертає своє там, де людей вже немає.

Ця виставка потрібна Києву, щоб нагадати – війна поруч. Між Києвом і Лиманом 9 годин на авто”, — зазначив автор світлин.

Люди Святогірська та Лимана

Журналісти “Свої” Максим Бондарєв та Анна Курцановська фіксували руйнування на сході, а саме у Святогірську та Лимані.  Вони розказали, чому це просто і не просто — документувати історії людей, які залишаються у деокупованих містах.

Що мене вразило на сході після повернення туди — це віра людей у відбудову”, – зазначив Максим Бондарєв.

Максим Бондарєв, журналіст “Свої”

Фото “Свої”

“В Лимані я познайомилася з Людмилою Гончаровою. Історія її родини — трагічна. На їхній будинок в Зарічному росіяни скинули авіабомбу. Під завалами загинули її мати та літня сусідка. Жінка запропонувала мені поїхати й подивитися на руїни. Я погодилася. Вже там дізналася, що до лінії фронту чотири км. Вибухи там не припиняються. А люди в такому “режимі” живуть вже два роки. Людмила провела “екскурсію” по своєму подвір’ю. Намагалася жартувати, мовляв, “а це мій чобіт, треба знайти другий — і можна в них ще походити”, — розповіла про свій досвід документувати історії людей Анна Курцановська.

Анна Курцановська, журналістка “Свої”

Фото “Свої”

Журналісти платформи “Свій дім”, які щодня спілкувалися з мешканцями Лимана та Святогірська, представили інтерактивний лендінг “Святогірськ/Лиман 2.0”, де зібрали історії людей, які втратили своє житло.

“Кожна історія унікальна і не схожа на іншу. Жахи, які цю люди пережили, залишаться з ними, їхніми дітьми та онуками на довгі роки, а може й назавжди. Але є те, що всіх їх об’єднує. Це в першу чергу, мрія про повернення додому та вибір жити в пошкодженому будинку, ніж на чужині, відчуття, що ти нікому не потрібен, потреба в допомозі та впевненість в тому, що до початку повномасштабного вторгнення їхнє життя вже було влаштоване”, — розповіла журналістка “Свій дім” Катерина Черніговець.

Катерина Черніговець, журналістка “Свій дім”

Фото “Свої”

Чи на часі відбудова?

Палка дискусія виникла серед учасників події та спікерів. Болюче питання: “Чи можлива відбудова українських міст на лінії зіткнення” не залишило людей байдужими. Правозахисники, представники військових адміністрацій та експерти обговорили можливості та виклики, які стоять перед державою, місцевою владою та громадою для відбудови зруйнованих будинків та інфраструктури.

Про життя та відбудову Святогірської громади розказав голова військової адміністрації Володимир Рибалкін

“У громаді працює програма “єВідновлення”. Вже прийнято 244 рішення про надання компенсації за пошкоджене житло і 256 рішень щодо призначення компенсації за зруйноване житло. Після перемоги ми залишимося великим рекреаційним та стратегічним центром. Я бачу, що ми можемо зробити велику платформу для реабілітації. Це буде шлях для подолання кризи й відтворення потужностей, які у нас були”.

Володимир Рибалкін, голова Святогірської військової адміністрації

Фото “Свої”

Найбільш дискусійною виявилась розмова про оформлення документів для отримання компенсації по програмі “єВідновлення”, та відсутність механізму компенсації за зруйноване житло на окупованій території.

“Ми опинилися в ситуації, коли війна триває одинадцятий рік, і люди, які втратили житло до 24 лютого 2022 року, навіть не можуть подати заяву про знищене житло. Якщо ваш будинок знищили 23 лютого, то все, компенсації не буде”, — відзначив Сергій Мовчан, керівник департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки з прав людини. 

Сергій Мовчан, Оксана Продан, Дмитро Климович

Фото “Свої”

Чи можлива відбудова українських міст на лінії зіткнення? Можлива. Але є питання —наскільки це доречно сьогодні і які об’єкти. Загалом зараз є багато людей, які відмовилися від сертифікатів на придбання нового житла на користь коштів на відновлення будинків на своїй землі. Але є і ті, хто придбав нове житло в інших областях. Святогірськ потихеньку відбудовується, і туди повертаються люди, але в Лимані ситуація зовсім інша. Там не працює комісія й отримати компенсацію поки неможливо”, —  зазначив Дмитро Климович, депутат Святогірської міської ради.

Сергій Мовчан, Оксана Продан, Дмитро Климович

Фото “Свої”

“Люди, які живуть на прифронтових територіях у пошкодженому житлі, не можуть чекати. Їм треба відбудовуватися вже зараз. У них немає інших варіантів. Україна вже сьогодні дає 200 тис. грн на відновлення пошкодженого житла, але міжнародні інституції кажуть про те, що будуть фінансувати відбудову лише після перемоги. Та вони постійно надають гуманітарну допомогу у вигляді будівельних матеріалів”, —  каже Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, народна депутатка 7-го і 8-го скликань.

“Чи відбудовувати зараз? Я думаю, що в деяких населених пунктах це не на часі. Бо вони настільки зруйновані, що їх простіше побудувати з нуля. Хто з будівельників полізе дах роботи, коли його може снайпер вбити? Відбудова можлива в тих місцях, де настав спокій або хоча б не дістане міномет. Якщо лінія фронту поряд, то наразі ми можемо консервувати такі приміщення. І багато пошкодженого майна можна врятувати, якщо це зробити”, — додав Сергій Мовчан.

_____________

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Катерина Черніговець / 30.04.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Неймовірні люди працюють. Так в коментарях пишуть про Repair Together — громадську організацію, яка формує волонтерську спільноту для подолання наслідків російської агресії в Україні. Це команда запальних, творчих та ініціативних...

читати історію

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Роман Куцеконь півтора року прожив в окупації у місті Олешки на Херсонщині. Після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС чоловік вирішив евакуюватися до Європи. На цьому шляху йому довелося пройти через...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Приватний будинок

“Ми ніколи не забудемо, що пережили у Попасній. А російські окупанти нагадують про це щодня”. Історія Людмили Литовченко

Об'єкт інфраструктури (міст, шляхопровід, залізниця, депо тощо)

Споруда-рекордсмен та іноземні швидкозбірні конструкції: як в Україні відновлюють мости, зруйновані війною

Підприємство

Відновлення Тростянецького лісгоспу: як підприємство долає наслідки війни в умовах реформування

“Відновлювати житло під час війни — це як зводити будинок без фундаменту. Але ми ризикнули”. Історія родини Галдашенко

Мінне поле. Як реабілітувати українські землі від наслідків війни

Святогірськ/Лиман 2.0: голоси людей, які не здаються.”Свій дім” та “Свої” запрошують на публічну дискусію про руйнування і відбудову