Маріупольський заклад “Алло, Лосось” відновив свою роботу в Запоріжжі

В 2020 році під час пандемії COVID-19 Ангеліна Тесленко відкрила заклад суші “Алло, Лосось” в Маріуполі. Працювати було складно, але найважчі випробування були попереду. Після вторгнення рф дівчина переїхала в Запоріжжя до батьків, а бізнес було втрачено. Разом з іншими колегами, які змогли покинути оточене й розбомблене місто, вона відновила улюблену справу.

“24 лютого 2022 року зранку я виїхала з міста. В цей день ми вже не відкрилися й дали рекомендації для колег, що робити. Всі мої робітники були місцевими, тому ніхто одразу не евакуювався. Вони не розуміли масштаби цього всього. Я оговтуюся досі, але найважчим був березень 2022 року. Коли я втратила абсолютно все: контроль над своїм життям і бізнесом, контакти близьких мені людей, за яких я відповідальна. Невідомо — живі вони, чи ні. Й навіть якби дізналася, то не мала б можливості допомогти. Це безсилля вбивало найбільше. Зв’язок з командою загубився в перші дні березня. Тоді там вже не було світла. А ще — це знову стати на ноги. Усвідомити, що так, як раніше, більше не буде. Міста вже не існує, туди не повернешся. Хотілося бути маленької дівчиною, проблеми якої вирішує тато. Але довелося роботи все самотужки”, — розповідає підприємиця журналісту “Свій Дім”.

Незабаром менеджер закладу Денис разом з іншими колегами зміг виїхати з Маріуполя й потрапити на вільну територію.

“Вони мене змотивували. Мені було дуже боляче, але це ніщо у порівнянні з тим, що вони пережили. Я забула про своє горе й почала допомагати. Так ми потрошку  відновили роботу й “Алло, Лосось” знову відкрив свої двері, але тепер вже в Запоріжжі. В нас залишився лише сайт, який лежав, бо ніхто його не оновлював, Інстаграм та назва. Все інше довелося починати з нуля. Перше замовлення ми виконали майже на Великдень 2022 року. Через 2 тижні після того, як мої хлопці евакуювалися з Маріуполя. Ніякого відкриття фактично не було. Я вклала останні гроші в обладнання та продукти й не знала, чи вигорить це все. Через місяць ми вже вийшли в прибуток. Цьому сприяло 2 фактори: 1 — ми з Маріуполя й це зіграло для нас на користь, тоді всі знали про місто. Я називаю це негативним маркетингом та рекламою. 2 — це те, що на той момент ми єдині, хто працювали в Запоріжжі й віддавав замовлення з доставкою. На старті це була моя автентична маріупольська команда. Після нашого успіху ми почали шукати додаткових сушистів”.

Від точки видачі до ресторану

За два роки існування закладу в Запоріжжі Ангеліна разом з командою пройшли довгий шлях від маленької точки в центрі міста до відкриття великого ресторану.

“В квітні 2022 року була наша точка А — початок, старт. Вже в цьому березні ми відкрили повноцінний заклад. Він знаходиться за адресою Олександрівська, 65. 

Всі гроші, які я зараз заробляю, вкладаю в розвиток бізнесу. Наші плани на майбутнє — це заклади в інших містах. Перспективним наразі є захід країни. Для цього є багато факторів. “Алло, Лосось” — це про новинки. Ми постійно опрацьовуємо власне меню. Кожен тиждень-два ми аналізуємо потреби клієнтів: що в тренді, пропозиції в інших містах, запити та коментарі людей. Окрім ролів в нас є сендвічі, хот-роли, піца, моті власного виробництва та напої, які також варимо самі. Незабаром ми запустимо серію своїх алкогольних коктейлів. Навіть плануємо провести майстер-клас щодо цього. Ще одна нова страва в планах — це булочки БАО. Вони готуються на пару, а всередину додається різноманітна начинка”, — розповідає Ангеліна.

Головна особливість ведення бізнесу зараз, каже дівчина, — це вміння швидко реагувати на зміни, які відбуваються в країні й суспільстві під впливом війни та інших обставин.

“В Маріуполі у нас був чіткий план, стратегія. Він був прописаний на декілька місяців й ми собі спокійно працювали, лише інколи вносили деякі корективи. А зараз головна умова — це адаптація, миттєва реакція на тренди й ситуацію навколо”, — каже підприємиця.

Маріуполь для мене помер назавжди

Ангеліна Тесленко народилася на Дніпропетровщині. Освіту стюардеси отримала в Кривому Розі й Києві та паралельно почала працювати в маркетингу готельно-ресторанного бізнесу. Після COVID-19 ця галузь почала дуже сильно падати й дівчина переключила увагу не сферу харчування.

“Я вирішила перезавантажити своє життя. Переїхала в Маріуполь через особисті обставини — звідти був мій хлопець. Так я на березі моря створила заклад, який працював просто неба при контактному зоопарку, де ми робили роли. Через пів року ми орендували приміщення в центр міста за адресою проспект Металургів, 47, неподалік того самого Драмтеатру, який росіяни розбомбили в 2022 році. Наша будівля вже більше не існує. Назва — це продукт мозкового штурму всієї команди. Алло — це про доставку, бо нас можна замовити, а Лосось — що саме ми продаємо”, — розповідає дівчина.

Навіть попри ймовірне звільнення міста Ангеліна не планує повернутися в Маріуполь. На це, каже дівчина, є низка причин.

“Я досі не відійшла від пережитого. Не можу відкрити заклад харчування фактично на кістках, на цвинтарі. Бізнес для мене — це про творчість. Я роблю, коли маю натхнення, ресурс та бажання. Але там це тепер неможливо. Також невідомо, в якому стані буде місто після звільнення й чи буде там безпечно. Ще одна проблема — це люди. Я не засуджую тих, хто залишився та жив в окупації, але мені буде некомфортно знаходитися в їхньому оточенні”, — каже дівчина.

Читайте ще: Маріупольчанка Галина Букіна відновила бізнес з продажу їстівних букетів в Запоріжжі