“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої

На третій рік повномасштабного вторгнення рф в Любомирівку Миколаївської області повертаються люди. Наразі там мешкає понад 200 людей, з них — 20 діти. Ситуація залишається небезпечною, але село, розташоване за 30 кілометрів від Херсонщини, відновлює своє життя після восьми місяців окупації.

Мешканка Шевченківської громади Валентина Кондрат’єва пережила всі жахи війни, включно з обстрілами та евакуацією. Жінка згадує, як окупанти вивозили з будинків все, що їм подобалося. 

“У мене батьки були вдома й 4-річний онук, який дуже перелякався, коли у двір зайшли окупанти — почав плакати та кричати. Вони позабирали продукти, його печиво тощо”, — розповідає волонтерка.

Тоді родина виїхала, щоб захистити дитину. 

Повернулася та почала волонтерити

“Перед деокупацією, яка сталася на початку листопада, я заїхала в село з хлопцями військовими. Побачили жахіття — побиті будинки, вбиті тварини по вулицях… Одна справа, коли тобі розповідають про таке, а інша — бачити все на власні очі”,  — ділиться Валентина.

Після звільнення Любомирівки вона одразу повернулася додому та почала волонтерити. Людям потрібні були елементарні речі, такі як одяг. Бо їхали під обстрілами хто в чому міг, а у когось все згоріло.

“Не повернулися ті, кому нема куди повертатися. Також й родини з дітьми, бо повністю зруйнована окупантами наша двоповерхова школа. Її демонтували”, — говорить волонтерка.

Працює в комісії програми “єВідновлення”

Валентина Кондрат’єва зараз працює в комісії програми “єВідновлення”, як спеціалістка сільської ради. Фіксує й оцінює руйнування. Каже, що загалом в населених пунктах громади нараховується більше тисячі руйнувань і пошкоджень.

“Є люди, які відновлювались самостійно, а є такі, де допомагали благодійні фонди. Багато хто подав заяви на відшкодування за програмою “єВідновлення”. На жаль, саме програма допомоги на відновлення зруйнованого житла запрацювала не одразу. Деякі люди, які ще нічого не отримали, продовжують жити на своєму подвір’ї й там будувати — біля своїх зруйнованих будинків”, — розповідає вона.

Також людям роздавали модульні будиночки. 

“Я особисто десять таких будинків завозила в Мирне й в Любомирівку. Люди поставили їх на подвір’ї та наводять лад на своєму обійсті”, — розповідає Валентина.

Волонтерка каже, що лише одиниці погодились на грошову компенсацію від держави за зруйноване житло й виїхали з громади. Більшість мешканців хочуть відновити свої будинки. 

Будинок Валентини також зруйнований: вибухами побитий дах, вікна, двері, впала стеля, посічений фасад. 

Платформа “Свій дім” вдячна https://omore.city/ за світлини та інформацію для підготовки статті.

Читайте ще: Пережила окупацію, а звільнення Херсона зустріла на милицях. Але з міста довелося виїхати, будинок і квартира — зруйновані. Історія Ольги Шкварок