Як діяти у разі відмови в реєстрації речових прав на нерухоме майно?

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП) — це централізована електронна база даних, у якій зберігається інформація про всі зареєстровані права на об’єкти нерухомості в Україні, включаючи власність, оренду, іпотеку та обтяження. Реєстрація в ДРРП є офіційним підтвердженням прав на майно та гарантує його захист на державному рівні. Адмініструванням займається Міністерство юстиції України, яке забезпечує публічність і прозорість у сфері нерухомості, дозволяючи громадянам і юридичним особам перевіряти історію майна, дізнаватися про його поточний правовий статус і уникати шахрайства.

Аби зареєструвати своє майно в ДРРП треба звернутися до:

– Державного реєстратора;

– Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

– Державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса.

– Через Портал “Дія” (для нерухомості, яка придбана або оформлена до створення Держреєстру речових прав в 2013 року). Така функція наразі доступна лише у 21 областях. Виключення — Донеччина, Луганщина, Херсонщина та Київ. Також для цього обов’язково потрібно мати електронний цифровий підпис (ЕЦП).

Як оскаржити відмову у внесенні майна до ДРРП

В деяких випадках громадянам у реєстрації майна можуть відмовити. Таке може статися через, зокрема:

– відсутність необхідних документів;

– помилки у документах;

– майно вже зареєстроване на іншу особу;

– майно під забороною відчуження.

За таких підстав державний реєстратор може відмовити та не внести майно в ДРРП. Натомість якщо громадянин вважає, що його права порушили, він може оскаржити це рішення. Для цього треба звернутися:

• До територіальних органів Мін’юсту протягом двох місяців з дня, коли людина дізналася про порушення своїх прав. Скарга подається у письмовій формі, має бути підписана скаржником або його представником та може бути подана в електронній формі за допомогою електронного підпису. Час розгляду скарги становить не більше 45 днів від дня надходження. В ній треба вказати:

– ПІБ заявника та його місце проживання;

– номер телефону та/або адресу електронної пошти;

– суть оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності;

– обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника;

– відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав;

– прохання або вимоги скаржника та дату складення скарги.

• До суду, який може скасувати відмову та зобов’язати здійснити реєстрацію. Таке звернення є альтернативою адміністративному оскарженню. В той же час воно унеможливлює розгляд скарги через Мін’юст. Для звернення до суду необхідні такі документи:

– позовна заява;

– копія рішення про відмову;

– докази, що підтверджують неправомірність відмови.

Читайте ще:

Відбудова на своїй земельній ділянці: у “Дії” вже можна подавати заяву на компенсацію

“Хочемо повернутися у відновлений дім”: досвід Анни Дзери, яка подала заяву до Реєстру збитків

Субсидія на оренду житла для ВПО: що змінилося з квітня 2025 року