Допомога

головна / Допомога

Допомога
Житло

Що робити, якщо у житло заселились окупанти? Поради від юристів

Ви евакуювались з тимчасово захоплених територій, а у ваші домівки заселились російські окупанти. Що робити? Хотілось би написати — “подати заяву до поліції, виселити їх та отримати компенсацію”. На жаль, такого механізму не існує, і треба чекати на деокупацію.

Але деякі кроки можна зробити заздалегідь. Які саме? Розповіли юристи БФ “Восток SOS” Іван Кулеба та Олег Бордюг для наших колег зі “Свої“.

  • За можливості, попросіть сусідів чи знайомих зафіксувати докази проживання в оселі російських військових, які ви можете використати потім у суді. Але не наражайте їх на небезпеку, бо такі дії можуть викликати агресію ворога проти цивільних.
  • Подайте заяву до поліції, щоб зафіксувати факт захоплення окупантами вашого житла. Після відкриття кримінального провадження та внесення його до єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), обов’язково попросіть видати вам на руки витяг із реєстру. Однак, до деокупації, поліція не зможе вжити ніяких дієвих заходів.
  • Якщо вам стало відомо, що у вашому будинку оселилися окупанти, подбайте про докази того, яким майном ви володіли. Це можуть бути чеки або квитанції про покупки. Можливо в телефоні залишились копії/фотографії цих документів. Якщо покупка відбулася у великій торговельній мережі, можна звернутися до продавця з проханням видати копію. Також варто зберегти в окрему папку фото з дому/квартири до заселення окупантів — подивитись галерею в телефоні або гугл фото. 
  • На жаль, якщо ваше житло зруйноване, компенсація за програмою єВідновлення поки не розповсюджується на окуповані території. Наразі триває робота над розробкою політичних і правових механізмів, які дозволять у майбутньому отримати компенсацію за збитки, завдані російською армією. Поки що варто тільки фіксувати заподіяну шкоду. 

Чи існує звернення в суд, чи в інші органи?

Відповідь на це запитання є теоретичною, аналітика підготовлена юристами Іваном Кулебою та затверджена Олегом Бордюгом. Благодійний фонд не підтримує запропоновану практику, не допомагає та не закликає оформлювати заяви проти України в ЄСПЛ, бо це не є дієвим механізмом. Фонд має чітку позицію – відповідальність за скоєні на території України злочини повинна нести країна-терористка рф.

Звернутися до суду можна. Існує два варіанти для громадян України, які постраждали від агресії рф. Перший варіант — Європейський Суд із Прав Людини. Однак наразі росія не є країною-членкинею Ради Європи, тобто її не може судити ЄСПЛ. ЄСПЛ приймав заяви проти росії лише протягом пів року після її виходу з Ради Європи. Навіть якщо ви встигли подати заяву та колись отримаєте рішення, то невідомо, чи отримаєте ви компенсацію. В ЄСПЛ наразі немає механізмів, що змусять росію виплатити компенсацію. Те, що ЄСПЛ не приймає заяви проти росії, не означає, що ви не зможете туди звернутися.

Другим варіантом є звернення в український суд із позовом проти рф. Суд прийме заяву та відносно швидко зможе винести рішення, із дуже великою вірогідністю — на вашу користь. Залишається проблема у виконанні рішення. Наразі Україна не може змусити росію виконувати рішення українських судів. Навряд росія захоче за власної волі виконувати такі рішення.

Що ще може допомогти у майбутньому?

  • Докази свідків — наразі належним чином зафіксувати показання свідків може бути складно. Тому поки варто зосередитися на зборі письмових доказів. Це можуть бути люди, яким відомі характеристики та перелік майна, що залишилося у вашому будинку або квартирі, яку захопили російські окупанти (індивідуальні ознаки, кількість, матеріали, вартість того, що залишилося житлі).
  • Наявність документів на житло — оригінали або сфотографовані й відскановані копії. Якщо документи на нерухоме майно виготовлені після 2013 року, то право власності можна підтвердити інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав. Отримати її можна онлайн через мобільний застосунок “Дія” або в будь-якому ЦНАПі. Якщо право власності зареєстроване в період з 2004 по 2013 роки або навіть до 2004 року, то без правовстановлюючих документів у паперовій формі підтвердити право власності складно, а в деяких випадках — неможливо. Це стосується й випадків, коли паперові документи втрачені, а право власності було зареєстроване до 2004 року у БТІ, що наразі недоступне. Наприклад, якщо архів залишився на тимчасово окупованій території, розграбований, пошкоджений або знищений внаслідок бойових дій.Теоретично навіть може виникнути необхідність звернутися до суду, тож у такому випадку збереження копій документів буде мати важливе значення.

Як платити за комунальні послуги, якщо в квартирі жили окупанти?

Якщо ви не проживали у своєму будинку/квартирі через воєнні дії, але маєте заборгованість, то до завершення воєнного стану з вас не можуть її стягнути. Таким доказом може бути довідка ВПО.

Почати слід із заяви до постачальника комунальних послуг про заборону стягнення заборгованості по ЖКП. До такої заяви варто додати докази того, що на момент утворення заборгованості ви не проживали на зазначеній території. Списання заборгованості можливе в судовому порядку або внаслідок прийняття відповідних законодавчих актів, але поки що таких не існує.

Читайте ще: Як переселенці можуть знайти безкоштовне житло в Україні

admin / 12.11.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко